Без достоверных данных smart city останется "умным светом", - Николай Козлов

На правах спонсорства

У киян на сьогодні є Кабінет жителя, а також мобільний додаток Kyiv smart city, через який вони можуть отримувати електронні послуги. Крім того,  поповнювати картки на муніципальний транспорт smart city card, оплачувати комуналку, отримувати сповіщення про актуальні події міста. Один з розробників цього кабінету киянина є і ваша команда FDI Ukraine. Розкажіть, будь ласка, детальніше про це, та найперше, що є smart city, і навіщо воно потрібне?

Smart city - це не тільки мобільний додаток на вашому телефоні, адже він лише один із проявів “розумного міста”. Smart city - це повний комплекс програмних, технологічних засобів, які потрібні, як і міській владі, так і самим жителям. Якщо брати досвід Києва, то тут smart city побудували, фундаментально, почавши з єдиної платформи, до якої під’єднували інформаційні системи з даними про об’єкти міста, його мешканців, інтереси містян, їх потреби, зокрема пільги, та на основі цієї зібраної інформації зараз місто організовує та пропонує певні послуги. Раніше ця інформація була або на папері, або в окремих базах, дані між якими ніяк не обмінювались. Тепер місто знає, хто у ньому проживає, знає профіль людини, та може сформувати уявлення про портрет жителя, який тут проживає та / або платить податки, а отже і має певні привілеї.

Ви сказали, що smart city - це технологічна концепція, у той час як побутує думка, що “розумне місто” це, напевне, те, яке одразу видно неозброєним оком, як-то: “розумні ліхтарі”, що економлять електроенергію, “розумні лавки” із сонячними батареями та живленням для різних девайсів, “розумний транспорт”, який прибуває, згідно з розкладом, та перевіряється онлайн або у мобільному додатку. Як це все розташовується у концепції розумного міста, що є першочерговим, базою?

Так дійсно, дуже велика кількість міст пішли таким шляхом: вони почали створювати розумні зупинки, ліхтарі, і таке інше, що, звичайно, є невіддільним елементом smart city. Проте, є питання з чого починати: або зі швидких результатів, у вигляді економії електроенергії розумними ліхтарями, або іншими зручностями для містян, а потім зіштовхнутися з проблемою, а кому ці послуги? Чому саме в цьому районі потрібні такі послуги? А можливо там ніхто не живе? Рано чи пізно, місто зіштовхується з тим, що треба мати інформацію про інфраструктуру та про людей. Тому, інший шлях - спершу сформувати єдину платформу, базу на якій можуть встановлюватися, інтегруватися, обмінюватися даними та масштабуватися наявні інформаційні системи, або ж нові.

Які першочергові кроки має зробити місто чи громада, які хочу стати smart city? 

Найперше, вони мають обрати мету “розумного міста”, тобто визначитись, що вони хочуть досягнути. Це може бути - проведення інвентаризації, аби уникнути дублювання даних, та оптимізувати витрату коштів, або ж - напрямки розвитку послуг, наприклад, впровадження єдиного електронного квитка. Також місто може обрати такий напрямок, як турбота про жителів - надання певних послуг - недержавних, а додаткових. 

Ви брали участь у проєкті, що допомагав об’єднаним територіальним громадам України стати smart city. Мова йде про ініціативу “Е-рішення для громад”, яка реалізується Центром розвитку інновацій за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Яка мета була цієї ініціативи та які є вже результати?

Ідея проєкту належить драйверу е-демократії та е-урядування в Україні Сергію Лобойку, голові Центру розвитку інновацій, який з командою експертів, до якої я маю честь належати, вже кільки років поспіль реалізовують подібні масштабні проєкти для розвитку і становлення е-Дем в Україні. 

Проєкт “Е-рішення для громад” для пілотних 50 громад стартував рік тому, і пройшов рух від становлення до стабільної діяльності. Мета проєкту - перейти до управління на основі аналізу даних у невеликих громадах, де кожна копійчина на рахунку, і ці кошти, зазвичай, дуже обмежені, тому малі міста поки не можуть собі дозволити масштабне впровадження власного smart city. Для них ми з командою експертів Центру розвитку інновацій побудували хмарний сервіс для ІТ-інструментів, якими ОТГ вже сьогодні можуть собі дозволити користуватися. Мова йде про базові реєстри, які потребує кожна громада.

Що здобули громади від участі у цьому проєкті та можуть здобути від встановлення хмарних рішень за підпискою?

Їм не треба наймати ІТ-фахівців, які коштують не дешево, не треба купувати власні сервери, не потрібно адмініструвати їх, вони можуть просто користуватися реєстрами й платити лише за щомісячну підписку. Витрати на це у десятки разів менші, ніж громада буде самотужки будувати своє “smart city”. Завдяки переходу до моделі ПЗ як сервіс (SAAS) smart city стає доступним для громад.

Ви зазначили про малі громади, які можуть користуватися такою підпискою на реєстри та стати smart city. Про яку кількість жителів в ОТГ йде мова? 

Це 5-10 тис. мешканців, а у проєкті “Е-рішення для громад” є громади з більше, ніж 100 тис. жителів. 

Які результати проєкту? Чи стали ці громади smart city?

Поки що громади не можуть отримати лейб smart city, адже це був перший крок на шляху до розумного міста. Другий крок - надавати якісні послуги, економити та заробляти. Адже якщо у громади немає достовірних даних, то вона не може приймати оптимальні та успішні рішення. Громади проєкту отримали та навчилися користуватися такими інструментами для роботи з даними: Реєстром громадян, адрес, майна, бюджетним модулем, GIS-системою, і тепер наступний крок, та їх подальший план дій - це проводити аналіз цих даних, отримувати статистику, будувати прогнози та приймати ефективні рішення. Новим громадам, які приходять до нас за консультаціями, або стають новими учасниками проєкту ми допомагаємо розв'язувати ключові задачі, які допоможуть їм стати smart city. До речі, за цей рік роботи проєкту “Е-рішення для громад” моє бачення цієї платформи доволі змінилось, відтак, ми плануємо додати ще нові сервіси для громад, які допоможуть їм у перетворенні на розумні міста. 

За ваш досвід роботи з містами та побудови там smart city, з якими типовими перешкодами ви стикались та як їх долали?

По-перше - це нерозуміння, що таке smart city. Що таке реєстри, що вони дають. Цю перешкоду ми долали шляхом просвітлення: на навчальному порталі Центру розвитку інновацій, створеному спеціально для громад, де є освітні матеріали для громад, також ми на каналі на YouTube записали вебінари, що таке розумне місто, як його побудувати, навіщо потрібні такі Реєстри, як: Реєстр громад, адрес, майна та які переваги вони надають громаді. Друга перешкода - це відсутність даних, або ці дані знаходяться у “домових” книгах в жахливому стані. Ми розв'язували цю проблему спільно: громади наповнювали реєстри, ми допомагали їм у користуванні, надавали технічну підтримку. Третя перешкода - це страх рухатися вперед, адже природно людям складно щось змінювати у своєму житті, і легше котитися по торованій колії. Тут теж найбільше допомагали наші воркшопи для громад, які ми провели разом з Центром розвитку інновацій.