На правах спонсорства

Децентралізація викликала багато питань щодо того, як у новостворених громадах заохочуватиметься розвиток місцевих національних спільнот. Зокрема, у сфері освіти та підтримки вивчення мов спільнот одночасно із навчанням українською мовою. Відповідь на них — у досвіді тих поліетнічних громад, які об’єдналися на етапі добровільного утворення та вже успішно реалізовують інтереси всіх своїх мешканців. Як-от Мамалигівська ОТГ на Буковині. Вони засвідчують, що наближення рівня прийняття рішень в сфері шкільної освіти (від районної державної адміністрації — до ОТГ та адміністрації школи)  дає можливість краще враховувати потреби місцевих мешканців.

Білінгвальна система освіти: як це працює на практиці?

Мамалигівська громада розташована у Чернівецькій області, неподалік від румунсько-молдовсько-українського кордону. Серед її мешканців — представники(ці) румунської та молдовської національних меншин, рідна мова спілкування для яких румунська. Із 6 сіл у її складі лише одне — Подвірне — українське, решта — молдовські. Іще від 2009 року тут працюють над розвитком двомовної освіти. 

У Мамалигівській загальноосвітній школі функціонують паралельні класи із румунською та українською мовами навчання. При цьому у класах з українською мовою навчання вивчають румунську як мову національних меншин. Додатково діти опановують англійську або французьку — залежно від вибору батьків. 

Фото: Мамалигівська ЗОШ (фото взяте з сайту школи).

Школа успішно поєднує навчання різними мовами. Із цікавинок тут — тримовний словник із природознавства (україно-румуно-англійський). "Цей словник дає можливість учням легше сприймати, легше навчатися двома мовами", — пояснює директор школи Геннадій Іоніцой. Він також зазначає, що у школі є спеціально розроблений словник історичних термінів українською мовою. Оскільки підручник з історії України тут написано румунською мовою, у підручнику учні можуть знайти терміни рідною мовою. А використовуючи словник, вони можуть знайти їх точний переклад українською.

Фото: Мамалигівська ЗОШ (фото взяте з сайту школи).

У румуномовних класах Мамалигівської ЗОШ навчаються двома мовами. З 5-го класу тут вивчають українською історію України, потім географію України. До 11-го класу 60% предметів, як і передбачено законом, учням викладають українською мовою. 

Тут також комбінують навчальні матеріали різними мовами. Наприклад, підручник написаний румунською мовою, друкований зошит — українською. Таким чином, діти мають можливість поєднувати навчання обома мовами і добре вивчити державну мову, не відмовляючись при цьому від рідної румунської. Окремі теми навіть у тих предметах, які викладають румунською (це зазвичай складніші для розуміння природничі дисципліни) подають українською. Кажуть: так дітям буде легше скласти зовнішнє незалежне оцінювання українською мовою. 

Фото: Мамалигівська ЗОШ. Свято весни "Мерцишор". (фото взяте з сайту школи). 

Закон про освіту і можливості для громад

У липні 2019 року в Україні набули чинності зміни до "Закону про освіту", які стосуються використання державної мови в освітньому процесі. Так, корінні народи мають можливість навчатися з 1 по 12 класи рідною мовою разом із ґрунтовним вивченням української мови. Національні меншини, мова яких належить до мов ЄС (наприклад, угорці, румуни, болгари), навчаються рідною мовою у молодших класах. Відсоток навчання українською поступово збільшують від 20% у 5-му класі до 60% у старшій школі. 

Закон викликав хвилю занепокоєння: невже це означатиме, що національні меншини муситимуть відмовитися від своєї ідентичності? Втім (і це доводить приклад Мамалигівської громади), школи у поліетнічних регіонах таким чином можуть успішно поєднувати навчання і рідною мовою, і українською. До того ж повноваження громад дають їм змогу сприяти таким поєднанням та новим місцевим освітнім моделям.

28 вересня 2017 року набув чинності новий Закон України "Про освіту" № 2145-VIII від 5 вересня 2017 року. Один із його ключових пунктів — управлінська та фінансова автономність шкіл, які тепер самостійно формують навчальні програми. Органи місцевого самоврядування відповідають за доступність освіти для всіх, зокрема через створення опорних шкіл. У постановах Кабміну про надання субвенцій такі заклади першими отримують фінансування. Громади мають повноваження, зокрема, ініціювати створення додаткових класів із рідною мовою навчання для учнів (польською, румунською, угорською, болгарською тощо). 

Фото: Інтерньюз-Україна. Повноваження органів місцевого самоврядування та шкіл у сфері освіти (інфографіка).

Експерти у галузі освіти зазначають: після створення об’єднаних територіальних громад органи місцевого самоврядування більше уваги (ніж районні держадміністрації, які раніше управляли школами) приділяють розвитку закладів освіти. Це означає покращення матеріально-технічного стану цих установ, як-от приміщень, техніки, навчальних матеріалів.

Для національних спільнот збереження рідної мови є основою їхньої ідентичності. Децентралізація передбачає ширші повноваження для громад у сфері освіти на місцях, і участь представників(ць) нацменшин у їхній діяльності створює реальну можливість посилити свою мовну ідентичність. Як показує приклад Мамалигівської ОТГ, тут успішно може працювати модель "і рідна, і державна мови освіти". Відтак, громада — це можливість зберігати та розвивати власну культуру і будувати спільне майбутнє в Україні для всіх національних спільнот. 

Статтю підготовлено в межах проєкту Ради Європи "Захист національних меншин, включаючи Ромів, та мов меншин в Україні" і програми "Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні". Думки та позиції, викладені у публікації, не обов’язково відображають офіційну позицію Ради Європи. 

 

Авторка – Бухта Ярослава