Нобелівську премію у різних галузях вручають 120 років поспіль, а в Києві вже вп'яте відбувся захід, присвячений врученню Нобелівської премії, – Nobilitet. Протягом дня провідні українські науковці й освітяни у форматі FAQ розповідали найважливіше про Нобелівську премію – 2021: кому, за що, а головне – чому її вручають. Генеральним спонсором, який підтримує наукову подію вже другий рік, стала компанія Carlsberg Ukraine. З часу свого існування вона постійно сприяє проведенню важливих наукових та соціокультурних ініціатив.

То хто ж отримав Нобелівку в 2021-му?

Економіка

Лауреати: Девід Кард, Джошуа Ангріст і Гвідо Імбенс.

Цікаво, що, на відміну від решти премій, які були засновані 120 років тому, першу премію з економіки вручили лише у 1969 році. Її було засновано Банком Швеції, тож і називають її "премією пам'яті Альфреда Нобеля". Цього року перемогу здобули науковці, які досліджували природу праці й те, як саме вона визначає наше життя. 

Вчені довели, що завдяки природним експериментам можна знайти відповіді на питання, які найбільше хвилюють соціум. Наприклад, ми дізнались, як завдяки програмам страхування збільшилась тривалість життя літніх людей та чи впливає імміграція на формування мінімальної заробітної плати. 

Хімія

Лауреати: Бенджамін Ліст і Девід Макміллан.

Наукові здобутки нинішніх лауреатів стали революційними для всієї сфери. Асиметричний органокаталіз як напрям з'явився лише у XXI столітті. Однією з основних сфер його застосування є виробництво ліків, і, що важливо, безпечних ліків. Органокаталіз дає змогу позбутись металів під час синтезу сполук, а головне – він у декілька разів скорочує кількість стадій синтезу шуканої речовини. Нобеленосна форма каталізу також дає можливість отримати найчистіші форми сполук, що за інших умов синтезуються у вигляді сумішей. Нобелівський комітет навів такий приклад: у 1952 році вперше штучним шляхом було синтезовано таку речовину, як стрихнін. Його виробництво проходило 29 стадій. У 2011 році завдяки органокаталізу цей процес вже займав 12 стадій. 

Премія миру

Лауреати: Марія Ресса та Дмитро Муратов.

Цьогорічна премія є вкрай актуальною, адже йдеться про захист демократичних цінностей і свободи слова. Марія Ресса, філіппінська журналістка, яка першою висловила критику на адресу Марка Цукерберга щодо діяльності Facebook. У 2012 році вона також створила незалежний новинний сайт Rappler, який очолює й нині. За свою діяльність Марія зазнала жорстоких переслідувань від владних органів, зокрема, вона не побоялася кинути виклик президенту-тирану Дутерте. Попри той факт, що Дутерте обіцяв покінчити з наркозлочинністю у країні, під час його президентства ситуація лише погіршилась. Під приводом боротьби з наркотиками почалися незаконні переслідування, які й викривала журналістка. 

Другу половину премії отримав Дмитро Муратов, російський журналіст, один із засновників видання "Новая газета". Нині це найбільше незалежне видання в Росії, яке скептично та критично ставиться до влади. За роки існування газети було вбито шість її журналістів, проте Муратов не відступив від незалежної політики, адже кожен має право на самовираження та свободу слова.

Література

Лауреат: Абдулразак Ґурна.

Українському читачеві цей автор майже незнайомий, адже до цього часу перекладів українською мовою просто не було, проте твори Ґурни неодноразово потрапляли до списків різних літературних премій. Письменник – яскравий представник постколоніальної літератури, який відчув на собі, що означає бути біженцем. У його творах стикаються різні ідентичності й культурні коди, переплітаються імперії та колонії, а в героях можна простежити долі мільйонів таких само вимушених емігрантів, як і він.

Медицина та фізіологія

Лауреати: Девід Джуліус і Ардем Патапутян.

Науковці отримали премію за відкриття температурочутливих і механочутливих іонних каналів. Вони є у наших клітинах та беруть участь у багатьох важливих процесах. Нобеліатам вдалося розібратися, чому та як ми відчуваємо холод, жар чи навіть біль. Це дослідження заслуговує на високу відзнаку, адже може докорінно змінити медицину. Відкриття каналів, що відповідають за почуття жару та болю, може значно допомогти у лікуванні недуг, які супроводжуються хронічним болем. Так само це може допомогти у лікуванні онкологічних захворювань, адже холодовий рецептор з'являється навіть у деяких злоякісних пухлинах. 

Фізика

Лауреати: Сюкуро Манабе, Клаус Гассельманн і Джорджіо Парізі.

Цьогоріч Нобелівку дали за два пов'язаних між собою дослідження: хаотичні системи та кліматичні зміни. Річ у тому, що клімат на нашій планеті також є складною динамічною системою. Тож, як і будь-яку систему, її можна змоделювати та прорахувати. Дослідження науковців не розв’язують всіх глобальних проблем та питань, проте зазначимо, що фізика складних систем і кліматологія нині є напрямами, які продовжують активно розвиватися. 

Про це розповідали:

  •         Олексій Болдирєв, кандидат біологічних наук; 
  •         Катерина Терлецька, докторка фізико-математичних наук;
  •         Олександр Якименко, доктор фізико-математичних наук; 
  •         Ігор Комаров, керівник Інституту високих технологій КНУ ім. Т. Г. Шевченка, доктор хімічних наук; 
  •         Богдана Романцова, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня;
  •         Єгор Брайлян, історик та журналіст-міжнародник;
  •         Олексій Геращенко, економіст, викладач авторських фінансових курсів у Києво-Могилянській бізнес-школі; 
  •         Антон Наумлюк, журналіст і редактор видання "Ґрати". 

"Одна із цілей проєкту Nobilitet – демонстрація наближеності українських науковців до світових природничих та соціогуманітарних досягнень: щороку серед наших спікерів – люди, які займаються дослідженнями у тих самих галузях, що й нобеліати, а також співавтори статей та інших спільних робіт із лауреатами Нобелівської премії. Показуючи науку красивою та захопливою, ми допомагаємо аудиторії сформувати адекватне ставлення до науки та науковців. Наукові досягнення сьогодні скрізь: від холодильника до смартфона. Наша мета – закохати в науку навіть тих, хто з якихось причин не цікавився її досягненнями раніше", – прокоментувала засновниця проєкту Ольга Маслова.

Свій коментар дала також друга співзасновниця Валерія Лошманова: "Коли ми розпочинали створення ініціативи Nobilitet, то хотіли створити платформу, що об’єднає мислячих людей, які прагнуть розвивати себе та суспільство, спільноту, де ми б могли поєднувати смисли, розпочинати інтердисциплінарні проєкти. Та вже нині, на п’ятому році існування ініціативи, ми бачимо, що на правильному шляху: отже, наша аудиторія — це люди майбутнього, які не можуть собі дозволити стояти осторонь наукових досягнень та прогресу. 

Мені подобається, що на нашій платформі збираються дуже різні особистості, об'єднані спільною пристрастю – любов'ю до нових знань та прагненням змінювати світ на краще. Діяльність проєкту є соціально орієнтованою: ми намагаємось втілити четверту ціль сталого розвитку ООН — якісна освіта для всіх.

За час нашого існування ми провели 40+ освітніх лекцій – зокрема, зі спікерами, що були співавторами Нобелівських лауреатів або знали їх особисто. Та наші плани набагато ширші – ми будемо продовжувати розвивати наукові й освітні проєкти в Україні".

Якщо ви не відвідали захід у Києві, можете придбати онлайн-квиток та переглянути лекції в будь-який зручний час. До перегляду доступні записи як повної програми заходу, так і окремих лекцій. Придбати запис заходу й дізнатись більше про проєкт можна за посиланням: https://nobilitet.com.

Nobilitet