Практично усі знають про біль у правому боці та можуть відразу "її оцінити". Але важливо її не ігнорувати і визначити джерело таких болів. Часто це може бути викликано запаленням печінки – вірусними гепатитами.

Згідно зі статистикою ВООЗ, на нашій планеті ними інфіковано понад 1,5 млрд людей, тобто кожен шостий житель на землі. Ці цифри значно перевищують показники поширення ВІЛ-інфекції.

До Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами медична лабораторія ДІЛА пропонує усім бажаючим пройти обстеження для діагностики цих захворювань і більш детально розібратися у їх відмінностях.

Що таке гепатити і які вони бувають?

Вірусні гепатити – це запалення клітин печінки, яке викликане вірусом. Вони бувають декількох видів: A, B, C, D, E і мало вивчені F і G. Всі мають схожі риси: у гострому періоді з'являється нудота, слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї, потемніння сечі, жовтяничне фарбування склер (білків очей) і шкіри. Переносником цих захворювань завжди є тільки людина – хворий в гострій або хронічній формі, а також безсимптомні носії. Для всіх видів гепатитів характерний досить тривалий інкубаційний період, хворий заразний з перших днів інкубації, незалежно від наявності або відсутності симптомів хвороби.

Гепатит А.

Шляхи зараження: вірус виділяється в навколишнє середовище з калом. У травний тракт він потрапляє із забрудненою водою, їжею, руками, проникаючи у кров, а потім і у печінку. Практично усі пацієнти з гепатитом А одужують і у них формується довічний імунітет. У дуже рідкісних випадках зараження вірусом може призводити до гострої печінкової недостатності (фульмінантному гепатиту) з ризиком смерті.

Географія розповсюдження: інфекція поширена в усьому світі і, може бути, як у вигляді поодиноких випадків, так і циклічних епідемій. Вірусний гепатит А відноситься до наймасовіших інфекцій харчового походження. Захворювання може мати серйозні соціальні і економічні наслідки.

Період хвороби: повне одужання настає через кілька тижнів або навіть місяців. Однак від гепатиту А існує безпечна і ефективна вакцина.

Гепатит В.

Шляхи зараження: вірус HBV може передаватися від інфікованої матері до дитини, під час переливання зараженої крові та продуктів крові, при ін'єкціях забрудненими інструментами під час медичних процедур, вживання ін'єкційних наркотиків.

З огляду на схожість симптомів, дуже важко відрізнити вірусний гепатит В від інших типів на підставі тільки лише клінічних даних, тому дуже важливо лабораторне підтвердження діагнозу. Для діагностики і моніторингу пацієнтів з гепатитом В існує кілька методів лабораторного дослідження крові. Ці методи діагностики полягають у виявленні поверхневого антигену гепатиту В (HbsAg).

Гепатит С.

Може протікати як у гострій, так і в хронічній формі, з різним ступенем тяжкості – від легкої хвороби тривалістю в кілька тижнів, до серйозного захворювання, яке триває все життя. Первинна інфекція гепатиту С часто протікає безсимптомно. У деяких пацієнтів спостерігається розвиток гострого гепатиту, який, не викликає небезпечні для життя порушення. Приблизно у 30% інфікованих протягом півроку відбувається спонтанне одужання. У решти розвивається хронічна інфекція, що підвищує ризики цирозу протягом наступних 20 років до 30-40%.

Шляхи зараження: вірус HCV передається через кров – користування одним шприцом при введенні наркотичних препаратів; повторне використання та/або неякісна стерилізація медичних інструментів; переливання донорської крові, яка не пройшла тестування на наявність інфекцій; статеві контакти, в процесі яких можливий контакт з кров'ю партнера. До того ж вірус в дуже рідкісних випадках може передаватися від матері до дитини під час пологів при контакті з кров'ю.

Ефективної вакцини проти гепатиту С не існує, тому профілактика інфекції полягає в зниженні ризику зараження. Також дуже важлива вакцинація від гепатитів А і В для запобігання коінфекції цими вірусами і захисту печінки інфікованих пацієнтів від ще більшого ризику руйнування.

Діагностика гепатиту С:

  1.      Визначення інфекції за допомогою тесту на антитіла до HCV.
  2.      У разі позитивного результату для підтвердження хронічної інфекції проводиться визначення РНК вірусу.

При діагностуванні хронічної інфекції HCV призначається обстеження для визначення ступеня ураження печінки, наявності фіброзу і цирозу печінки. У ДІЛА це робиться за допомогою неінвазивних тестів (Фібротест/Актітест).

Гепатит D.

Шляхи зараження: приєднання до вірусу гепатиту В неповноцінного вірусу дельта-антигену, який не здатний самостійно викликати інфекцію, проте в поєднанні з гепатитом В різко ускладнює перебіг захворювання, що може привести до смерті хворого протягом декількох днів.

Вірус HDV передається парентеральним шляхом або через контакти слизових оболонок із зараженою кров'ю або іншими біологічними рідинами.

Географія розповсюдження: гепатит D варіюється в різних країнах, більше – в країнах Азії, Африки, Близького Сходу та Східної Європи. Відносним фактором ризику є вживання ін'єкційних наркотиків.

Гепатит Е.

Шляхи зараження: головним шляхом передачі є фекально-оральний, через інфіковану питну воду. Фактори ризику зараження гепатитом Е пов'язані з незадовільними санітарно-побутовими умовами.

Прояви інфекції: незначне підвищення температури тіла, нудота і блювота, зниження апетиту, жовтяничне забарвлення шкіри і склер (білків очі), потемніння сечі і блідий стілець, незначне збільшення в розмірах (гепатомегалія) і підвищена чутливість печінки.

Гепатит Е не настільки поширений, як гепатит А, однак протікає набагато важче. Інфекція дуже небезпечна для вагітних жінок. Вагітні з гепатитом Е, особливо на II і III триместрі, схильні до підвищеного ризику розвитку гострої печінкової недостатності, загибелі плоду і летального результату. При зараженні гепатитом Е в третьому триместрі вагітності летальність може досягати 20-25%.

Для профілактики гепатиту Е розроблена вакцина, яка зареєстрована в Китаї, але поки недоступна в інших країнах.

Вакцинація від гепатитів А і В: за і проти

Інфікуватися гепатитом В можуть усі, як дорослі, так і діти. Наприклад, при відвідуванні стоматолога або манікюрного салону, під час хірургічного втручання, при переливанні крові. Також високі ризики заразити дитину від матері під час пологів. Підлітки ризикують інфікуватися гепатитом В при нанесенні татуювань або під час пірсингу.

І на сьогодні захворювання поширюється досить швидко. Від його гострих форм і ускладнень (цирозу і раку печінки) щорічно гинуть більше 2 млн людей у ​​всьому світі. Запобігти захворюванню можна завдяки безпечній та ефективній вакцинації. Діти повинні отримати три дози вакцини: перше щеплення – протягом 24 годин після народження, друга доза – в місячному віці і третя – в шість місяців. Новонароджених вакцинують за рахунок коштів держави.

Варто зазначити, що обов'язкова вакцинація новонароджених проти гепатиту B була введена в програми імунізації дітей тільки в 2001 році за підтримки Глобального альянсу з вакцин та імунізації (GAVI). Люди, які народилися до 2001 року, не мають щеплення від гепатиту В. У Центрі громадського здоров'я рекомендують таким людям звернутися до лікаря і проконсультуватися з питань імунізації.

У той же час гепатит А – це вірус, який відрізняється надзвичайною стійкістю в зовнішньому середовищі, володіючи високою здатністю до проникнення і інфікування людини. Тому захворювання розвивається практично у 100% інфікованих. Проблема ускладнюється і тим, що інкубаційний період у гепатиту А може бути до місяця з моменту інфікування, а висока заразність і швидке поширення вогнища інфекції – серйозною загрозою для розвитку епідемії. Особливо при тривалому збереженні вірусу у воді.

Єдиним ефективним способом зниження рівня інфікування населення і захворюваності може бути створення імунітету шляхом вакцинації. Вакцинація може істотно знизити захворюваність серед контактних осіб, а також ефективна для профілактики захворюваності у тих, хто здійснює поїздки або направляється на роботу в країни з високою поширеністю гепатиту А.

На жаль, поки не розробили ефективних вакцин від інших вірусних гепатитів. А ось вакцинуватися від гепатиту А і В можна і потрібно. Для вироблення імунітету важливо пройти вакцинацію згідно з графіком під контролем лікаря. А в медичній лабораторії ДІЛА можна пройти точну діагностику, що дозволяє визначити функціональний стан роботи печінки і наявність збудників, що вражають цей життєво важливий орган.