Ідея конфіскації російських активів для допомоги Україні викликає суперечки у Білому домі – NYT

В уряді Сполучених Штатів Америки виникли суперечки з приводу можливості конфіскації заарештованих російських активів для відновлення України, яка постраждала внаслідок розв'язаної Росією війни. Про це повідомляє The New York Times.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Як зазначається, руйнування в Україні, спричинені війною з Росією, спонукають лідерів усього світу конфісковувати активи російського Центрального банку на суму понад $300 млрд і передавати кошти Києву для допомоги у відновленні країни.

Проте, як пишуть у NYT, рух, який набрав чинності в Європі, зіткнувся з опором у США.

Зокрема, міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що конфіскація російських активів порушить американський закон.

Крім того, в результаті такого кроку інші країни можуть відмовитися від зберігання своїх резервів у США, побоюючись, що у майбутніх конфліктах Сполучені Штати та їхні союзники конфіскують кошти.

Деякі представники національної безпеки в адміністрації Байдена стурбовані, що у разі початку переговорів між Україною та Росією не буде можливості запропонувати Москві суттєве послаблення санкцій, оскільки гроші з її закордонних рахунків будуть витрачені.

Коментуючи слова Єллен, представник Мінфіну США вказав на закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року, в якому йдеться про те, що США можуть конфіскувати іноземну власність, якщо президент вирішить, що країна зазнає нападу або "бере участь у збройних діях".

Вчені-правознавці по-різному ставляться до прочитання цього закону.

Заслужений професор права Гарвардського університету Лоуренс Х. Трайб вважає, що Мінфін неправильно витлумачив закон і поправка, прийнята після терористичних атак 11 вересня 2001 року, дає президенту ширші повноваження у визначенні того, чи вимагає іноземна загроза конфіскації майна.

На думку Трайба, президент Байден міг би послатися на російські кібератаки США, щоб виправдати ліквідацію резервів центрального банку.

Трайб вказав на нещодавні випадки конфіскації та перерозподілу Сполученими Штатами активів з Афганістану, Ірану та Венесуели як на прецеденти, що показують, що російські активи не заслуговують на особливі гарантії.

Водночас професор права з Університету Вірджинії Пол Б. Стефан заявив, що приклади Афганістану та Венесуели не годяться, тому що США не визнали уряди цих країн законними. Він також вважає, що Байден викличе ескалацію конфлікту з Росією, якщо змішуватиме кібератаки із військовими діями для виправдання конфіскації російських активів.

Він додав, що Конгрес міг би внести поправки до закону, щоб чітко надати Сполученим Штатам право конфісковувати активи Росії, але це, ймовірно, призведе до складних юридичних баталій між двома країнами.

• 27 квітня генпрокурор США Меррік Гарланд заявив, що Міністерство юстиції США підтримає зусилля щодо передання активів, вилучених у російських олігархів, безпосередньо в Україну.
• 28 квітня нижня палата Конгресу США ухвалила законопроєкт про передання Україні заарештованих грошей Росії.
• 24 травня міністри фінансів Естонії, Латвії, Литви та Словаччини закликали Євросоюз знайти спосіб фінансувати відновлення міст та селищ в Україні коштом заморожених активів російського Центрального банку. З ними згодні лідери ЄС – Шарль Мішель, Жозеп Боррель та Урсула фон дер Ляєн.