"Не треба розраховувати на те, що ось-ось Путін помре" – інтерв'ю Леоніда Кучми за хвилину

Не варто розраховувати на те, що російський диктатор Володимир Путін ось-ось помре і війна після цього закінчиться. Україна має боротися та вирішити результат війни на полі бою. Про це в інтерв'ю ВВС Україна сказав другий президент України Леонід Кучма.

LIGA.net наводить головні моменти з письмових відповідей Кучми на запитання видання.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Про початок російського вторгнення

"Мені одразу пропонували евакуюватися за кордон. Я відмовився. Більше до цього питання не поверталися. Я лишався в Україні з першого дня вторгнення".

"Стосовно агресивної природи путінської Росії в мене ілюзій теж не було ще з 2003 року, коли під час першої спроби московського зазіхання на український Крим я віддав наказ стріляти на ураження, якщо росіяни таки спробують вдертися на наш острів Тузла... Але, попри все це, російська навала стала для мене потрясінням. Напевне, я до останнього підсвідомо сподівався, що в того, хто віддав цей нелюдський наказ, таки лишалося щось людське".

"Українська армія з найперших хвилин російського вторгнення справді проявляє себе як військо героїв. Наші воїни знищили не лише еліту російської армії, а й легенду про її непереможність, показавши всьому світу, що це була навіть не легенда, а так, "русская народная сказка".

Про Путіна

"Я вважаю, що Путін вдерся до нас, бо не вірив, що його за це хтось покарає. Не вірив у згуртованість Заходу навколо підтримки України, не вірив у західні санкції, які здатні вкрай негативно впливати на Росію. Очевидно, що це стало для нього неприємним і болючим "сюрпризом", з яким він не знає, як впоратися. Цілком можливо, що, отримавши превентивне санкційне попередження і зрозумівши серйозність намірів Заходу, Путін побоявся б віддати наказ про наступ.

"Мені здається, що насправді, якщо говорити про емоційну складову, Путін сьогодні хотів би, щоб усе, як у казці, якось відкрутилося, якось відігралося назад. Щоб 24 лютого ніби не було".

"Це був фатальний прорахунок у злочинних планах, а не якась там невинна "помилка", про яку говорять ті, хто хоче "зберегти обличчя" Путіну. Пізно. Не відкрутиш, не збережеш".

Про переговори

"Нещодавно міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сформулював нашу позицію цілком чітко: за стіл переговорів ми сядемо лише після поразки Росії на полі бою. Тобто ми обговорюватимемо саме наші умови й наші вимоги, і це правильно. А обговорювати їх можна хоч із ким".

Про перемогу

"Насамперед, не треба розраховувати на те, що ось-ось помре Путін. Що санкції ось-ось економічно вб'ють Росію. Що російський обиватель раптом прозріє та вийде на антивоєнний протест. Нічого такого не буде. Україна має битися і вирішити усе на полі бою".

"У конфліктах сучасного, цивілізованого світу зазвичай намагаються шукати рішення win-win, прийнятного результату, коли тою чи іншою мірою перемагають усі, і немає переможених "вчисту". Це не наш випадок. Надто багато приніс горя, руйнування і жахіть на нашу землю Путін. Вбито сотні українських дітей – не знаю, як після цього шукати компромісу. Градус вже піднято так, що у цій війні переможець може бути лише один – і я вірю, що саме ми будемо цим переможцем".

Про Зеленського

"Я вважаю, що запорука нашої перемоги – це єдність народу, армії та влади, така собі "українська тріада", яку не здолає навіть ядерна тріада РФ. Можливо, якісь поточні рішення президента викликають суперечки серед різних груп суспільства чи політичних сил. Але це, як то кажуть, деталі та подробиці тактичного рівня. А от на найвищому, стратегічному рівні, як мені здається, Зеленський все робить правильно".

Про НАТО

"Особисто я не бачу для України альтернативи членству в НАТО. Але, як мені здається, тепер і НАТО стратегічно зацікавлено у приєднанні України – найбільшої європейської держави з найбоєздатнішою на континенті армією. Це тим більше актуально з огляду на те, що тепер найсерйознішою загрозою НАТО офіційно визнано Росію".

Про міжнародну спільноту

"Яка саме спільнота? Якщо та, яку зазвичай мають на увазі під брендом ООН, то вона не робить майже нічого. Те, що відбувається зараз з ООН, напряму нагадує мені долю Ліги Націй напередодні та на початку Другої світової війни – та сама безпорадність, та сама нерішучість, ті самі загравання з агресором".

"Для мене стала прикрим розчаруванням позиція деяких країн, які, втім, не входять до ЄС чи НАТО. Не хочу називати їх конкретно, але якщо у вашій власній історії були неймовірно страшні випробування геноцидом, то можна було б очікувати, що ви виявите солідарність з українським народом, якому нині теж фактично оголошена війна на знищення! Але ж ні – страусина поза, голова у пісок..."

"Частина Заходу, як видається, справді прагне рішучої української перемоги над Путіним. Іншу частину така перспектива не влаштовує. Тож можливості та плани нашого військового командування багато в чому вимушено залежать від того, яка ставка зараз переважає у грі Заходу".

"Москві допомагає давня і суттєва корумпованість західних еліт російськими грошима (Шредер і Фійон – це лише видима частина цього айсбергу), неготовність "пересічного європейця" драматично втрачати у рівні комфорту та добробуту. Ми маємо усвідомлювати, що Захід для нас – джерело не лише неоціненної допомоги, а й потенційних проблем".

Про ймовірність ядерного удару

"Я виключаю застосування російського стратегічного потенціалу. Не вірю у це абсолютно. До стратегічної ядерної зброї держава може вдатися лише або у разі наявності реальної загрози самому своєму існуванню, або ж у відповідь на вже завданий удар, як таку собі "відплату з того світу".

"Що ж до тактичної ядерної зброї, то цієї небезпеки я б не виключав. Річ у тім, що без'ядерна Україна не здатна відповісти Росії адекватно. А саме відчуття безкарності вже більш ніж десять років є головним двигуном дій Путіна. Якщо стан речей на фронті буде загрожувати – ні, не існуванню чи безпеці Росії, а виключно політичним позиціям Путіна та стабільності його режиму, – то Кремль може застосувати тактичну ядерну зброю".

"Я вже говорив, що превентивне оголошення санкцій могло стати чинником стримування Росії від вторгнення. Я впевнений, що чітке попередження Путіна з боку, наприклад, Сполучених Штатів, про військову відповідь на застосування ядерної зброї проти неядерної України також цілком здатне зупинити його. І я не виключаю, що прямими каналами зв'язку таке попередження вже було зроблене, тому що ставка аж надто висока".

• 10 березня Леонід Кучма опублікував звернення до співгромадян, які борються у війні з Росією: "Незламність і готовність до самопожертви завжди живуть у наших серцях. Просто це як виверження вулкана: важко розбудити, але стримати вже неможливо. Ніхто й ніколи не втримає наших людей, коли вони піднялися за рідну країну".