Аргентинські острови (фото — Butterfly voyages/Serge Ouachée)

У першому рейсі українського криголама "Ноосфера" до Антарктиди вчені відновили перервані на 20 років морські геологічні дослідження та вже зробили відкриття. Про це повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

З борту судна було взято керни донних відкладень у протоці Пенола, що відокремлює архіпелаг Аргентинських островів (де знаходиться українська станція "Академік Вернадський") від Антарктичного півострова.

За першими результатами аналізу проб встановлено, що з високою ймовірністю від 25 000 до 18 000 років тому, під час максимального розвитку останнього льодовикового періоду, архіпелаг був не окремими островами, а одним великим островом зі складним розчленованим рельєфом, майже повністю вкритим льодовиком.

Читайте також: ПАР хоче досліджувати Антарктику за допомогою українського криголама

"Цей льодовик формував значні рукави та потоки, які вирізали у кристалічній основі характерні за формою долини", – додали вчені.

Натисніть вище, щоб збільшити карту

Крім того, рівень Південного океану між 15 000 і 12 000 років тому (це час повільного вимирання мамонтів і значних змін у навколишньому середовищі) був нижчим від сучасного на 100 і 60 метрів відповідно.

Близько 7000 років тому рівень океану піднявся майже до сучасного рівня – долини на острові були затоплені, і від нього на поверхні залишилися лише верхівки гір: це і є архіпелаг Аргентинських островів.

Вчені виявили ці долини у підводному рельєфі архіпелагу на глибинах від 30 до 60 м: ті стали "практично ідеальними басейнами", де накопичуються різні осадові відкладення, через плоске дно і круті/вузькі схили.

"Унікальний геологічний "літопис" цих відкладень містить інформацію про зміни глобального клімату за останні 15-12 тисяч років. Порівняння відібраних зразків з цих долин та колонок ґрунту з глибоководної протоки Пенола дозволить сформувати палеогеографічну та палеокліматичну модель виходу цього району з останнього льодовикового періоду", – пишуть з "Ноосфери".

Також дослідження внесе більше розуміння у глобальні закономірності змін клімату, а оновлена новими даними модель "допоможе спрогнозувати майбутнє крижаного континенту".

Читайте також: Україна купила у Британії криголам. Чому це гарна ідея: п'ять пунктів від вчених