Ринок деревини в умовах викликів: адаптація замість стагнації

Уже четвертий рік деревообробний сектор України працює в умовах повномасштабної війни. Постійна адаптація та зміна ланцюгів постачання, обмежений доступ до лісових масивів у прикордонних регіонах Півночі й Сходу країни, ускладнення логістичних алгоритмів, збільшення витрат на переробку та додаткові витрати при забезпеченні підприємств додатковими джерелами енергозабезпечення на тлі постійних загроз знищення енергетичної сфери та довгострокових блекаутів — усе це фактори, які формують постійний негативний фон для ринку. Проте всупереч цьому ринок мобілізував ресурси та зберігає динаміку до розвитку.

Період 2022–2025 років продемонстрував зміцнення і розширення біржових механізмів. Єдині правила акредитації, єдині правила торгів — рівний, відкритий доступ до ринку. Кількість біржових інструментів та сервісів, доступних учасникам, було розширено й модифіковано для зручнішого та оперативного використання, а посилений моніторинг виконання зобов’язань за договорами сприяв підвищенню рівня їх дотримання.

Усе це дає змогу учасникам ринку гнучко діяти в умовах нової реальності, оперативно приймати стратегічні рішення на основі відкритої інформації й зберігати активність навіть у періоди турбулентності.

Виклики 2025 року: не лише в Україні, але й у Європі

2025 рік виявився непростим для деревообробної галузі як в Україні, так і в країнах ЄС. Внутрішній ринок стикався з обмеженнями у заготівлі (особливо в прикордонних регіонах, близьких до лінії зіткнення), дефіцитом сировини, зростанням попиту на біоенергетику та логістичними труднощами.

Тим часом Європа зазнавала власних, регіонально обумовлених викликів. На доступність сировини вплинула низка чинників, зокрема, скорочення заготівлі після короїдної кризи, посилене екологічне регулювання, зменшення запасів ялини та лісові пожежі, що загалом призвело до дефіциту хвойної деревини.

Посилена конкуренція за сировину в Північній та Центральній Європі призвела у 2025 році до значного зростання цін на хвойні колоди, порівняно з 2024 роком. Зокрема, у Центральній Європі середні ціни на хвойні колоди коливалися у діапазоні 115–140 євро/м³, залежно від країни та специфікації сировини. Це відбулося на тлі скорочення виробництва в окремих країнах Європи та змін у торговельних потоках, що також спричинило зростання вартості кінцевої продукції. Наприклад, середня експортна ціна з ЄС до Великої Британії на хвойні пиломатеріали зросла з 241 євро/м³ у 2024 році до 271 євро/м³ у 2025 році, причому Швеція, Латвія та Німеччина зафіксували одні з найвищих цін на одиницю продукції. Як наслідок, ринок демонструє попит на зовнішні поставки, про що свідчить зростання імпорту хвойних колод з Норвегії до ЄС понад 50% за січень–вересень 2025 року.

Учасники ринку дедалі частіше сигналізують про тиск на прибутковість, скорочення маржі та вимушене зменшення обсягів виробництва, зокрема у Польщі та деяких інших країнах.

Європейська деревообробна промисловість також стикається з регуляторними викликами. Цей тиск зростає через Регламент ЄС про знеліснення (EUDR). Незважаючи на шляхетну мету EUDR — боротьбу з глобальним знелісненням та деградацією лісів, його імплементація стикається з низкою суттєвих проблем. Серед них бюрократичний тиск, відсутність чіткої правової бази та складність збору геокоординат місць заготівлі для кожної партії, що є особливо проблематичним для українських виробників через недосконалість національних систем моніторингу лісів. Учасники ринку закликали до відтермінування та спрощення вимог EUDR, щоб уникнути витіснення операторів і забезпечити реальне виконання регламенту.

Такі умови підтверджують: деревообробний сектор у 2025 році — це ринок обмежених ресурсів, де перемагає здатність швидко адаптуватися, прогнозувати й ефективно розподіляти наявні обсяги.

Підсумки біржової торгівлі необробленою деревиною на УЕБ

У 2022–2025 роках на Українській енергетичній біржі було проведено понад 11,5 тис. аукціонів з реалізації необробленої деревини. Загальний обсяг реалізованої деревини — 13 млн м³, а сукупна вартість реалізації перевищила 36,2 млрд грн (з ПДВ).

Завдяки комплексному підходу, реалізованому біржею, та активному попиту на ринку, лісогосподарські підприємства отримали понад 4,1 млрд грн (з ПДВ) додаткового доходу — це свідчить про реальний ефект ринкового ціноутворення та прозорої конкуренції.

Активну участь у біржових торгах взяли понад 5 тис. акредитованих компаній, що забезпечило високу ліквідність і широке представництво як для малого, так і для великого бізнесу. Серед них — 4 926 покупців та 150 продавців.

Окрему увагу УЕБ приділяє моніторингу виконання зобов’язань за укладеними контрактами. У результаті впровадження процесів післяаукціонного супроводу, від підтвердження угоди до фактичного відвантаження, рівень виконання договорів зріс із 65% до 90,3%. Це стало можливим завдяки комплексній верифікації учасників, посиленню роботи з контрагентами та впровадженню цифрового контролю.

Біржова еволюція в Україні: коли прозорість не поступається Європі

В умовах внутрішніх викликів біржова модель реалізації деревини в Україні почала відігравати роль стабілізатора ринку, оскільки результати торгів, індекси та інші публічні дані є загальнодоступними.

Цей рівень цифрової відкритості та прозорості відповідає європейським стандартам, проте у низці країн ЄС система реалізації лісоматеріалів досі спирається на традиційні формати. Внаслідок цього доступ до історії цін та обсягів подекуди залишається обмеженим.

Українська модель вирізняється високим рівнем цифрової відкритості та гнучкості, що відповідає найкращим європейським практикам і забезпечує конкурентні переваги в умовах обмежених ресурсів і потреби швидкої адаптації. Її ключові елементи:

• Публічність усіх результатів торгів у режимі реального часу;
• Повноцінна аналітика цін, обсягів, попиту/пропозиції;
• Рівний доступ для малого та великого бізнесу;
• Електронний документообіг замість громіздких паперових процесів.

Безумовно, у кожній країні ЄС — свої особливості організації торгівлі деревиною. Але український досвід демонструє, що навіть в умовах війни можна будувати відкриту, конкурентну і технологічну модель ринку.

Технології, конкуренція, довіра: як трансформується ринок

Останні роки засвідчили глибоку трансформацію українського ринку деревини — від фрагментованого й непрозорого сегмента до керованої екосистеми, де ключову роль відіграють цифрові сервіси, автоматизація та довіра між учасниками.

Основні вектори змін:

• Інтеграція з Дією та іншими державними реєстрами для забезпечення прозорості, верифікації учасників і фінансового моніторингу, що дозволило пришвидшити отримання доступу до торгів та автоматизувати роботу відділу фінансового моніторингу;
• Інтеграція з FinAP для поглибленого вивчення клієнтів та оцінки їх ризиків, що автоматизує процес збору та обробки інформації, забезпечує комплексну перевірку клієнтів на відповідність вимогам фінансового моніторингу та спрощує оцінку ризику;
• Впровадження нових біржових технологій (аукціони: англійські, голландські, редукціони, змішаний вид торгів);
• Впровадження Електронного цифрового підпису (ЕЦП) для швидкого та надійного підписання електронних документів та угод;
• Цифровізація документообігу та укладення договорів за типовою формою, встановленою біржею, забезпечили єдиний стандарт для всіх угод і дозволили уникнути численної кількості різних форм договорів;
• Розвиток посттрейдингової інфраструктури;
• Інтеграція з Єдиною державною системою електронного обліку деревини (ЕОД) для оперативного обміну інформацією про укладені договори, рівень виконання у режимі реального часу;
• Запровадження санкцій до несумлінних учасників, що посилює їхню відповідальність на ринку;
• Запуск Українського клірингового дому — першої в Україні клірингової установи для товарних ринків, що надала учасникам надійні інструменти управління ризиками, у тому числі шляхом використанням банківських гарантій, а також забезпечує прозорі та ефективні розрахунки.

Крім того, біржа поступово впроваджує інструменти штучного інтелекту для моніторингу ризиків, автоматизації перевірок та підвищення якості взаємодії з клієнтами. Хоча ці зміни ще тривають, уже зараз вони змінюють підхід до управління ризиками.

Таким чином, ринок деревини та біржоваторгівля деревиною в Україні перестають бути чимсь окремо співіснуючим — вони стають частиною цифрової та довірчої системи, масштабуються, інтегруються з іншими сервісами, перетворюючись на єдину, самодостатню екосистему, де кожен елемент має значення. І саме це робить ринок сильнішим у довгостроковій перспективі.

Заступник генерального директора Української енергетичної біржі Костянтин Шевчук