RU
Про новини компаній
13.08.2021, 09:00

Як захистити авто від шкідливого пального: покрокова інструкція

Як захистити авто від шкідливого пального: покрокова інструкція - Фото

За оцінками експертів, від 20% до 30% українському ринку пального перебуває в тіні. А це означає, що приблизно кожний п’ятий літр, який потрапляє в бензобаки, має сумнівне походження, ніким не перевіряється і може містити у своєму складі некондиційні, заборонені компоненти. Ви ж не хочете, щоб такий сурогат зашкодив вашому авто? Ось 4 прості кроки, які зведуть ці ризики до нуля. 

Крок 1. "Бочки" – табу

Як захистити авто від шкідливого пального: покрокова інструкція

Правило №1 – ніколи не заправляйтеся з автоцистерн і "бочок" при дорозі чи з каністри в гаражах. Навіть якщо це пропонує сусід, родич чи товариш, якого ви знаєте сто років. Навіть якщо ціна неймовірно вигідна. Ремонт коштуватиме у рази дорожче, ніж буцімто економія. Наведемо хоч би такий приклад. Останнім часом спостерігається значне зростання імпорту в Україну монометиланіліну (або ММА) – хімічного компоненту, за допомогою якого легко підвищити октанове число бензину. Тільки-от у більшості країн світу додавання ММА до пального заборонено через його токсичність і шкідливість випарів для людського здоров’я. Проте навряд чи нелегальні міні-НПЗ на це зважають. Коли ж пальне з таким небезпечним додатком потрапить у двигун воно спричиняє швидке засмолення деталей паливної системи і вихід їх з ладу.

Тому від гріха подалі потрібно уникати несанкціонованих місць продажу і так званих сірих заправок. Як відрізнити їх? Зверніть увагу, чи мають ці заправки усю необхідну дозвільну документацію, як-от інформація про власника, ліцензія на право роздрібної торгівлі нафтопродуктами, паспорти якості, а також чи видають вони фіскальні чеки клієнтам. Відсутність будь-чого з переліку – уже сигнал оминати це місце. А далі переходимо до кроку 2.

Крок 2.  Моніторинг ринку   

Як захистити авто від шкідливого пального: покрокова інструкція

В Україні є організації, які регулярно досліджують, що продають автомобілістам на АЗС, і результати цих досліджень викладають для публічного доступу. Найсистемніше і вже багато років поспіль цією справою займається Інститут споживчих експертиз. На його сайті ви можете ознайомитися з результатами перевірок проб пального, яке фахівці інституту відібрали на українських АЗС. І зробити власні висновки, де варто купувати пальне, а де ні. Цьогоріч експерти уже встигли перевірити й дизельне пальне, і бензини А-95 та А-92. Тож у вас буде повна картина.

Крок 3.  Паспорт якості

Як захистити авто від шкідливого пального: покрокова інструкція

Чимало водіїв, напевне, жодного разу не читали паспорт якості пального. І дарма. З цього невеликого документа (аркуш А4) можна виловити масу корисної інформації. Зокрема, хто виготовив пальне, якому стандарту вони відповідає, коли проводилася перевірка і в якій лабораторії. У паспорті є дві колонки, в яких прописано нормативні показники, передбачені технічними регламентами й ДСТУ, і третя колонка –  з результатами випробувань, де вказано, наскільки реальні характеристики пального відповідають нормативу. На що  особливо рекомендуємо звернути увагу? Перше, на наявність такого документу на АЗК.  Друге, безумовно, на відповідність октанового числа для бензину  і цетанового – для ДП.  Від цього залежить, наскільки ефективно згорятиме пальне, що у свою чергу впливає на рівень витрат пального і швидкість зносу двигуна. Крім того, у бензиновому паспорті має значення концентрація сірки, свинцю, смол – чим нижче, тим краще. Для ДП, крім сірки, важливо ще й мінімальне значення води, бо її надмір може призводити до виникнення водяних корків у паливній системі. А ще обов’язково зверніть увагу на показник температури спалаху. Бо якщо вона надто низька, то пальне стає легкозаймистим, а це небезпека для водія й пасажирів.

4. Лабораторний контроль

Як захистити авто від шкідливого пального: покрокова інструкція

Частина АЗС-мереж на ринку і сама дбає про те, щоб у роздріб не потрапило некондиційне пальне, для чого створюють власну службу контролю якості. Такий підхід потребує значних інвестицій, тому дозволити собі утримувати власні лабораторії і кваліфікований персонал можуть не всі мережі. Найбільше власних лабораторій контролю ми нарахували у мережі ОККО – 13 стаціонарних, 4 мобільних і 2 спеціалізованих, з контролю якості скрапленого газу. Щороку на їх функціонування компанія витрачає 14-15 мільйонів гривень. Лабораторії компанії відбирають понад 30 тисяч проб пального на рік, крім того, крім того, тут організований триступеневий контроль якості – при прийомі пального на нафтобазу, перед відправкою його у бензовозах на заправку і безпосередньо на АЗС. Для автозаправної мережі це жирний плюс у карму репутації. А для споживача це ще одна запорука того, що йому в бак не потрапить некондиційне пальне.  

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Відправити:
Популярне