Что такое предвыборная агитация и политическая реклама?
15.12.2005 15:10
Что такое предвыборная агитация и политическая реклама? (Комментарий)
КОМЕНТАР
6 грудня 2005 року Президент України підписав Закон України № 3099 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння реалізації виборчих прав громадянами, забезпечення свободи політичних дебатів, неупередженого ставлення засобів масової інформації до кандидатів у депутати, партій (блоків) - суб’єктів виборчого процесу” (далі за текстом Закон), прийнятий Верховною Радою України 17 листопада 2005 року. Цим Законом вносяться істотні зміни до чинної редакції Закону України „Про вибори народних депутатів України” щодо порядку використання засобів масової інформації у виборчому процесі.
Необхідно зазначити, що розповсюджені деякими засобами масової інформації повідомлення про те, що прийнятий Закон звільняє засоби масової інформації від відповідальності за зміст передвиборчої агітації та виключає можливість тимчасового припинення діяльності - не зовсім відповідають дійсності. Про це детальніше буде далі.
Першою найістотнішою зміною можна зазначити нове визначення передвиборчої агітації. Відтепер частина перша статті 66 Закону „Про вибори народних депутатів” має нове перше речення:
„1. Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати, вести агітацію за або проти партій (блоків), кандидатів у депутати.”
Необхідно зазначити, що таке визначення можна назвати достатньо вдалим. Воно близько до визначення, прийнятого Рішенням Конституційного суду Російської Федерації щодо передвиборчої агітації, у якому передвиборча агітація визначалась через спеціальну мету: спонукати виборця голосувати за або проти того чи іншого суб’єкту виборчого процесу.
Звертаю увагу: відповідно до наведеного визначення передвиборчою агітацією є не тільки прямі заклики голосувати „за” або „проти”, але також інформація, що висвітлює кандидата, партію в позитивному або негативному світлі, оцінює його якості як людини, тощо; і яку (інформацію) можна використати для збільшення або зменшення голосів виборців на виборах.
Другим дуже важливим положенням є нове визначення політичної реклами у частині третій статті 66:
„3. Політична реклама - це одна із форм передвиборної агітації, оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків), розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу. До політичної реклами належить використання символіки або логотипів партій (блоків) - суб’єктів виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку партією (блоком) - суб’єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах партії (блоку) - суб’єкта виборчого процесу чи певних осіб як кандидатів у депутати.
Час мовлення, відведений на політичну рекламу на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.
Друкована площа, відведена на політичну рекламу впродовж виборчого процесу в друкованих засобах масової інформації, у тому числі рекламних, не може перевищувати 20 відсотків обсягу друкованої площі кожного номера видання чи додатка до нього;”
Нагадаю, що старе визначення зазначало передвиборчу агітацію як „будь-які не заборонені законами України друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на людей, що мають на меті прямо або опосередковано привернути увагу до суб’єктів виборчого процесу, сформувати у суспільстві та у свідомості громадян позитивне або негативне ставлення до них або спрямувати політичну поведінку громадян і соціальних груп у їх ставленні до суб’єктів виборчого процесу під час виборів, у тому числі інформаційні повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються із вказаною метою.” Тобто раніше під політичну рекламу можна було віднести будь-який інформаційний продукт, який якимось чином привертав увагу до кандидатів, партій, блоків.
Щодо нового визначення звертаю увагу на наступні концептуальні зміни:
- Політична реклама - це лише один з багатьох видів передвиборчої агітації. До політичної реклами не відносяться інтерв’ю, кругли столи, мітинги, тощо. Відтепер вже кінцево не можна використовувати слова „політична реклама” і „передвиборча агітація” у якості синонімів.
- Політична реклама не тільки розміщується, але і виготовляється виключно за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків). Використання будь-яких інших джерел фінансування, у тому числі коштів державного бюджету, законом не передбачено, а отже буде незаконним.
- Політичною рекламою визнаються і повідомлення (або розміщення логотипів чи символіки) про грошову, організаційну, інформаційну або будь-яку іншу підтримку видовищних чи інших публічних заходів (тобто не тільки концертів, але й мітингів, тощо), а також спеціальне привертання уваги до участі у таких заходах кандидатів чи партії (блоку).
Ще одним нововведенням є обмеження обсягу політичної реклами у друкованих засобах масової інформації. Відповідні зміни внесені також у Закон України „Про рекламу”.
Звертаю Вашу увагу: обмеження введено саме щодо політичної реклами! Інші види передвиборчої агітації, зокрема оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень про кандидатів, партії (блоки), не підпадають під обмежувальні 20 відсотків, хоча і залишаються передвиборчою агітацією з відповідними обмеженнями.
Деякі засоби масової інформації зазначали, що зміни до Закону „Про вибори народних депутатів України” дозволять здійснювати коментарі і оцінки, які не було можливо здійснювати за попередніми положеннями. Це не зовсім правильно. Раніше частина дванадцята статті 66 Закону „Про вибори народних депутатів” говорила наступне: „Висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності у формі інформаційних повідомлень, новин тощо здійснюється без коментарів і оцінок, виключно на засадах об’єктивності, неупередженості та збалансованості.”. Необхідно зазначити, що обмеження накладалось тільки на новини і інформаційні повідомлення. Але Закон України „Про інформацію” вже розрізняє власне інформацію, тобто відомості про події та явища у суспільстві, державі, навколишньому природному середовищі; і оціночні судження, тобто аналіз, коментарі, оцінки. Тобто насправді коментувати новини можна було і раніше.
Але нова редакція частини дванадцятої статті 66 є більш досконалою з точки зору розуміння. Відтепер зазначається:
„12. Висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності в інтерв’ю, дискусіях та дебатах, інформаційних повідомленнях, у програмах новин і поточних подій має здійснюватися на засадах об’єктивності, неупередженості та збалансованості;”
У даному визначенні звертаю увагу на вимогу збалансованості. Фактично вона полягає в участі у інтерв’ю, дискусіях та дебатах, інформаційних повідомленнях, у програмах новин і поточних подій різних політичних партій (блоків), кандидатів.
Зміни до Закону „Про вибори народних депутатів” у частині дев’ятій статті 68 нарешті дозволили засобам масової інформації відмовляти кандидатам, партіям (блокам) у розміщенні передвиборчої агітації у двох випадках, передбачених відповідно частинами п’ятою і дев’ятою статті 71:
- Поширення у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.
- Розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію (блок) - суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати.
Хто здійснює оцінку відповідності матеріалів цим обмеженням, Закон не визначає, але це вочевидь робить редакція засобу масової інформації самостійно на свій розсуд.
Необхідно зазначити, що законодавець також додав нову частину до статті 71, яка визначає звільнення засобу масової інформації від відповідальності за зміст передвиборчої агітації окрім випадків, зазначених вище:
„27. Засоби масової інформації не несуть відповідальності за зміст передвиборної агітації, яка була розміщена відповідно до угод із замовниками, крім випадків, передбачених частинами п’ятою та дев’ятою цієї статті.”
Звертаю увагу на те, що засоби масової інформації будуть нести відповідальність за інформацію щодо виборів, яку вони розповсюджують самостійно відповідно до своєї редакційної політики.
Закон розширює і уточнює перелік дій, які заборонено здійснювати редакціям і журналістам без укладання угод на розміщення передвиборчої агітації. Відтепер частина шоста Закону виглядає наступним чином:
„6. Засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини десятої статті 69 і частини шостої статті 70 цього Закону, забороняється агітувати за або проти партій (блоків), висунутих ними кандидатів у депутати, чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процессу.”
Звертаю Вашу увагу на наступні важливі положення цієї норми:
- як засобам масової інформації, так і журналістам під час здійснення інформаційної діяльності забороняється в своїх матеріалах і передачах висловлювати свою громадянську позицію відносно тих чи інших політичних партій чи блоків, агітувати за або проти них;
- визначення „політична реклама” розглядалась вище, а у цій нормі наводиться жорстка заборона фінансувати подібну інформацію з інших джерел, окрім виборчих фондів, причому фінансування стосується як розміщення, так і вироблення політичної реклами;
- Закон не визначає, хто саме буде з’ясовувати мету спонукання виборців голосувати за або проти певного кандидата, партію (блок), вочевидь це буде здійснюватись відповідно до статті 114 Закону відповідною виборчою комісією, або судом при розгляді скарг на дії (бездіяльність) засобу масової інформації.
Дуже багато обурення викликала стара норма статті 71 Закону, за якою за поданням відповідної виборчої комісії дію засобу масової інформації можна було тимчасово (до кінця виборів) припинити. Відтепер її змінено, і частина десята статті 71 визначає:
„10. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Закону суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання.”
Щодо корисності таких змін думки юристів розходяться: з одного боку, відтепер чітко визначається, що тимчасове припинення здійснюється виключно судом, з іншого боку значно розширюються підстави припинення діяльності засобу масової інформації. По-перше, Закон не розрізняє понять „грубе порушення” і просто „порушення”, тому визначати, чи є порушення грубим, буде суд, і як він буде визначати наразі невідомо. По-друге, цим положенням введено не право, а обов’язок суду припиняти діяльність засобу масової інформації у разі повторного порушення вимог Закону. Враховуючи велику кількість обмежень щодо передвиборчої агітації і політичної реклами навіть порушення 20 відсоткової квоти на політичну рекламу двічі за виборчий процес (при дотриманні рівності, неупередженості і таке інше) може призвести до тимчасового припинення діяльності засобу масової інформації. Однак, як було зазначено вище, засоби масової інформації не відповідають за зміст передвиборчої агітації або можуть відмовити у розміщенні агітації, що явно порушує законодавство України. Тому, можливо, засіб масової інформації може бути тимчасово закритий виключно за власні неодноразові порушення Закону, зокрема щодо розміщення прихованою політичної реклами, тощо.
На підсумок можна зазначити, що Закон покращив питання регулювання діяльності засобів масової інформації у виборчий період. Хоча, можливо, медіа-спільнота сподівалась на більше, зокрема щодо унеможливлення притягнення саме засобу масової інформації до відповідальності за порушення, які здійснили кандидати, партії (блоки). Болючим залишилась вимога задовольняти право на відповідь кандидатів, партій (блоків) за рахунок засобу масової інформації. Однак все ж прийняття цих змін є значним кроком вперед. Зокрема необхідно відмітити, що внесення змін було викликано різкою реакцією медіа-спільноти, і цього разу політики прислухались до фахівців.
Заступник Генерального директора
Української Асоціації Видавців Періодичної Преси Алі Сафаров
ЛIГАБiзнесIнформ
украинская Сеть деловой информации
www.liga.net
Комментарии (0)