Коли Івана Купала за новим календарем та які головні традиції цього свята

Коли свято Івана Купала

Івана Купала у 2025 році відзначатимемо у ніч з 23 на 24 червня. Святкування традиційно розпочинаються увечері. Нагадаємо, свято Івана Купала було перенесено на 13 днів раніше з ухваленням в Україні новоюліанського церковного календаря у 2023 році. Раніше свято відзначалося в ніч проти 7 липня.

Як зазначають дослідники купальських звичаїв, Івана Купала – дохристиянське свято східних слов’ян, прив’язане до літнього сонцестояння. Тому з перенесенням дати свято повернулося на своє місце, оскільки найдовший день зазвичай випадає на 20-22 червня. Івана Купала відзначають і в інших слов’янських країнах.

Головні традиції на Івана Купала в Україні

Івана Купала святкувалося віками на українських землях. В обрядах свята чітко прослідковуються язичницькі традиції. Свято знаменує собою очищення через вогонь та воду, його пов’язують із язичницьким богом родючості – Купалою, а також з нечистою силою.

Святкуванню притаманні ворожба, обряди зі спалювання, магічні ритуали та чаклунські легенди. За переказами, трави та квіти мають особливі магічні сили у цю ніч. Особливо поширеною є легенда про цвіт папороті.

Основна частина святкування підтримується молоддю, адже важливе місце посідає ворожіння на судженого.

Купало та Марена

Важливими персонажами свята є ляльки-опудала Купала та Марени з гілок або з соломи. На Поділлі та Волині ляльки робили з гілок верби, а потім прикрашали квітами, гіллям та вінками. 

На Полтавщині біля опудала клали кропиву й через неї стрибали босоніж. Потім докладали соломи й підпалювали. Через багаття стрибали парами – дівчина з хлопцем. Після закінчення ігор біля багаття опудало несли до річки й топили.

В усіх регіонах України є певні особливості цих обрядів. Проте спільним є те, що опудало знищували після завершення обрядів. Марена — за слов'янською міфологією — богиня потойбіччя, ночі, води, злий дух. Деякі дослідники стверджують, що ці звичаї пов'язані з язичницькими обрядами жертвоприношення.

Плетіння вінків

Особливим атрибутом свята Івана Купала є вінок. Дівчата йшли збирати польові квіти й майстерно плели із них вінки до свята. Це було дуже важливо, оскільки цими вінками потім ворожили на судженого. 

Вогнище

Розпалювати вогнище на Івана Купала притаманно для всіх регіонів України. Це один з головних атрибутів свята. Саме навколо вогнища відбуваються основні святкові ігри, дівчата співають пісень та водять хороводи.

Молодь розбивається на пари та разом стрибають через вогнище. Було таке повір’я: якщо пара, стрибаючи, не розчепить руки, то будуть разом; якщо ж руки розчепляться — разом їм не бути або ж їх шлюб буде нещасливим.

До вогнища зносили різні страви на почастунок. Часто готували спеціально до свята вареники, й біля вогнища влаштовували святкове застілля.

Ворожіння на судженого

Ворожили дівчата, пускаючи на воду свої вінки. Від того як плив віночок, визначали й долю дівчини. Було повір’я: якщо вінок потонув близько берега й не відплив навіть трохи, то дівчина не вийде заміж або ж помре молодою.

Якщо вінки припливали до іншого берега, то дівчата швидко мали вийти заміж. Якщо ж поплив на середину й покрутився на місці, то дівчина буде щасливою у шлюбі, але не цього року.

На Полтавщині хлопець мав виловити з води вінок дівчини, в яку закоханий. Тому молодики збиралися на протилежному березі річки або ж сідали у човни й наздоганяли вінки. Дівчата свої віночки позначали для коханих великою квіткою або стрічкою. 

Ворожіння на віночках супроводжувалося народними піснями. 

Купання

Після ворожіння у річці треба було скупатися. До купання приєднувалися жінки та чоловіки. Цей обряд мав символічне значення очищення. В цю ніч повороту літа на зиму, як вважалося в народі, слід було очиститися — таким чином захищали себе від злої нечистої сили.

Легенди про цвіт папороті

На Поділлі вірили: якщо чоловік знайде квітку папороті у ніч на Івана Купала, то зможе чути, як розмовляють дерева, та розуміти мову тварин. Хто має квітку папороті — буде все знати й усе бачити. Наші предки вважали: сама нечиста сила ховає цвіт папороті від людей.

Легенду про цвіт папороті використав Микола Гоголь у своєму оповіданні "Вечір напередодні Івана Купала".

За слов'янськими повір'ями, всі трави мають магічну силу у ніч на Івана Купала. Тому окрім вінків для ворожіння плели вінки з різного зілля і зберігали їх або клали одразу у воду, щоб приготували цілющі напої. Використовували купальські квіти під час хвороб як членів родини, так і худоби.

Усі святкування на Івана Купала супроводжувалися календарно-обрядовими купальськими піснями. Одну із них виконує українська співачка Jerry Heil у сучасному аранжуванні.

У тексті використані матеріали досліджень купальських звичаїв Олекси Воропая, Олени Серебрякової, Віктора Давидюка та Уляни Божко.