"Кримський позов" України до ЄСПЛ: Росія ігнорує, але розгляд продовжується

13 грудня у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі пройшли чергові слухання у справі "Україна проти Росії". Росія слухання бойкотує, проте це не впливає на перебіг розгляду, пише Deutsche Welle.

Розгляд ґрунтується на трьох скаргах, які Україна подала до ЄСПЛ у 2014, 2015 та 2018 роках. Україна звинувачує Росію у грубих порушеннях у тимчасово окупованому Криму низки статей Європейської конвенції з прав людини.

У позовних претензіях до Росії зазначені порушення, починаючи з 2014 року, права на життя, застосування тортур, порушення права на свободу і безпеку, права на справедливий суд, права на свободу віросповідання, права на освіту та на вільне пересування.

Представники України заявили на слуханнях, що, оскільки ефективний контроль на тимчасово окупованому півострові залишається за Росією, вона зобов'язана відповідати за грубі порушення прав незалежних журналістів, активістів, представників кримськотатарської спільноти та українців, які відкрито висловлювали протест проти окупації Криму.

Представники України також відповіли на запитання суддів ЄСПЛ щодо матеріалів розгляду.

У пресслужбі суду повідомили, що остаточне рішення ЄСПЛ винесе "на пізнішому етапі", не назвавши конкретної дати.

Росія відмовилася направити своїх представників на слухання після того, як ЄСПЛ у грудні 2020 року визнав "кримський позов" прийнятним для розгляду та підтвердив, що Росія здійснює ефективний контроль території Криму з 27 лютого 2014 року – тобто ще до проведення фейкового "референдуму".

Водночас суд відхилив три пункти скарги України, оскільки не знайшов у цих порушеннях прав людини "системності" – йшлося про адміністративні вбивства та розстріли, "націоналізацію" майна українських військових та переслідування іноземних журналістів.

Хоча уряд Росії не відповідає на запити ЄСПЛ і не дає жодних коментарів щодо доказів, поданих Україною, згідно з правилами ЄСПЛ, це не веде до автоматичного задоволення скарги країни-позивача, проте не є підставою для припинення розгляду позову, оскільки правила ЄСПЛ допускають проведення розгляду без присутності відповідача.

• У 2020 році ЄСПЛ прийняв до "особливої уваги" заяви російського диктатора Володимира Путіна, в яких той підтвердив факт захоплення півострова російськими військовими.

Читайте також: Україна проти Росії. ЄСПЛ провів засідання у справі про злочини РФ на Донбасі: підсумки