Український військовий (Фото: Генштаб ЗСУ)

Правоохоронці розшукують тих, хто самовільно залишив частину у всіх можливих місцях перебування військовослужбовців, включно й за адресами родичів, місцями проживання, роботи або призову. Про це в інтерв'ю АрміяInform розповів заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку полковник Олександр Гринчук.

"Розшук здійснюється у взаємодії з багатьма органами. Працюємо з ДБР, Національною поліцією, ТЦК і СП, СБУ, Прикордонною службою. Вивчається особова справа, і розшук ведеться за всіма можливими місцями розташування або переховування військовослужбовців. Наприклад, за місцем проживання батьків, родини, близьких родичів, коханої людини; за місцем призову або роботи", – сказав він.

Після цього дані про розшукуваних військовослужбовців передають до загальних реєстрів, що дозволяє ефективніше обмінюватися інформацією, додав Гринчук. 

Якщо військовослужбовця знаходять, його направляють до резервного батальйону, якщо щодо нього немає записів у ЄРДР, або ж до найближчого органу досудового розслідування.

Думка, що розшук не проводиться, є хибною — уже є випадки, коли порушники отримали реальні судові вироки.

Разом із цим наголошується, що проблема дезертирства або СЗЧ не має єдиного кореня. Кожен випадок розглядається окремо з аналізом умов, у яких відбулося правопорушення. У деяких ситуаціях можуть бути призначені додаткові розслідування, зокрема, для перевірки дій чи бездіяльності командування, що могли стати причиною таких порушень.

  • Кількість справ щодо СЗЧ значно зросла у 2024 році. Якщо у 2022 році відкрито 6641 провадження, а у 2023 році — 17 658, то за перші дев'ять місяців 2024 року ця цифра сягнула 35 307. Детальніше – в інфографіці LIGA.net.
  • 4 листопада повідомлялося, що українські бригади закликають військових повертатися на службу після СЗЧ. Вони наголосили, що перемогти можна лише разом.