МВС розповіло історії канібалізму серед українців у період Голодомору – відео

Міністерство внутрішніх справ опублікувало кримінальні справи щодо канібалізму в період Голодомору 1932-1933 років. Зазначається, що у державному архіві МВС зберігаються 1022 такі справи, відкриті радянською міліцією.

Серед оприлюднених документів – справа Сторчеус Анни Іванівни. Через голод помер її чоловік і троє дітей. Останню четверту дитину, дівчинку Надію, жінка вбила та з'їла.

"Особливість усіх справ полягає у їх політизації та фальсифікації. Тобто зовні вони відповідали законодавству. Формально було проведено розслідування, встановлено факт злочину, виявлено винних. Однак жертв, людей доведених режимом до канібалізму, засуджували за вчинення вбивства", – пишуть у відомстві.

Механізми штучного голоду у справах не документувалися, так само як і не проводилися психіатричні експертизи. Натомість медики у висновках писали "вигляд тупуватий, очі блищать". Так, до прикладу, ішлося у справі від травня 1933 року щодо обвинувачення українки Марцеліни Антонівни. 

Деякі архівні справи також стосувалися трупоїдства. У матеріалах справи Ярової М. К. зазначено, що після смерті малолітньої дитини від голоду, замість поховання був виявлений факт трупоїдства.

"Явище канібалізму набуло поширення у пік Голодомору, проте у справах голод замовчується, як такий. Натомість у матеріалах справ просліджується очевидний фокус режиму – люди, які звинувачені в канібалізмі, не хотіли вступати до колгоспів або мали недостатньо трудоднів. Також, жертвами режиму ставали українці, які мали "невідповідне" класове та соціальне походження", – додають у МВС.

Загалом із більш ніж 1000 справ є поодинокі випадки, коли людину направляли на психіатричне лікування. Абсолютну більшість – відправляли в табори НКВС на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу.

• Читайте великий текст на LIGA.net: пам'ять роду, що старенькі розповідали дітям й онукам про штучний голод 1932-1933 років – і чому здебільшого мовчали за радянських часів.
• На LIGA.net є інтерв'ю з виконувачкою обов’язків гендиректора Національного музею Голодомору-геноциду Лесею Гасиджак.
• 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, за якою визнала Голодомор геноцидом українського народу та зазначила те, що мирні переговори у війні можуть бути тільки на умовах України.

Дивіться також: Зеленський на День пам'яті жертв голодоморів: Зло не було зупинене – зараз зупиняємо ми