Скелет кита (Фото: НАНЦ)

Вчені встановили вік кита, скелет якого лежить на острові Расмуссен неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" – йому понад тисячу років. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Вчені НАНЦ отримали результати радіовуглецевого аналізу зразків скелета – аналіз провели в лабораторії в Познані, Польща.

Як з'ясувалося, вік решток кита становить 1350 (плюс / мінус 30) років.

Це означає, що кит помер в VII столітті, в епоху вікінгів і цивілізації майя, за три століття до княгині Ольги і князя Володимира.

Дослідники визначили, що це синій кит – найбільша тварина у світі. За розміром щелепи встановлено, що цей кит мав довжину щонайменше 26 метрів. Він належав до південного (антарктичного) підвиду синіх китів.

"Це відкриття має надзвичайне значення, оскільки загалом у музеях світу є лише кілька десятків скелетів синіх китів, більшість з них належить іншому підвиду", – зазначили у НАНЦ.

Подальші дослідження решток кита передбачатимуть генетичний аналіз, який дозволить знайти нові відомості про еволюцію синіх китів і демографію їхнього прадавнього стада.

Внаслідок китобійного промислу в 1960-х синій кит був практично повністю знищений. З 1963 року вид перебуває під охороною, але через незаконне полювання популяція не відновлювалася. В середині 1980-х, за даними міжнародної китобійної комісії, в світі залишилося не більше 200-1400 особин.

Перед епохою промислу антарктичний синій кит був одним із найчисленніших – популяція становила 250 000 – 300 000 особин. Для вчених важливо зрозуміти, якими були кити до початку втручання людини у їхнє життя.

Нині, незважаючи на всі природоохоронні заходи, антарктичний синій кит все одно залишається дуже рідкісним – його чисельність становить 1600-3000 особин. Для повного відновлення популяції знадобиться щонайменше 200 років, за умови, що не виникнуть інші загрози.

Читайте також: Антарктида. Біля української станції рекордне для зими скупчення пінгвінів – фото

Фото – Іван Парнікоза, Олександр Яровий, Анна Соїна / Національний антарктичний науковий центр