Переговори щодо обміну ув’язненими між Заходом і Росією тривали два роки – Reuters
Переговори щодо обміну ув’язненими, який 1 серпня відбувся між Росією та країнами Заходу, тривали близько двох років. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на трьох неназваних високопосадовців в адміністрації президента США Джо Байдена.
Процес включав таємні переговори та складні дипломатичні дії за участю Німеччини, Росії й США, які мали у ньому різні інтереси, пишуть журналісти.
Перемовини почалися два роки тому, ще до затримання журналіста Евана Гершковича. Протягом кількох місяців після затримання американської баскетболістки Брітні Грайнер у Росії в лютому 2022 року Москва була готова до розмови, заявили офіційні особи США.
Вони неодноразово зверталися до Вашингтона з пропозицією – Грайнер може бути звільнена, як і колишній американський морпіх Пол Вілан, засуджений у РФ за шпигунство (звинувачення, яке і він, і США заперечують), але тільки в межах угоди щодо російського кілера Вадима Красікова, який відбував довічне ув’язнення в Німеччині за вбивство чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Представники США вважали цю пропозицію несерйозною, пишуть журналісти.
У грудні 2022 року Грайнер була звільнена в рамках обміну з Росією на торговця зброєю Віктора Бута, а Вілан залишився у російській в’язниці.
На початку 2023 року радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван зустрівся зі своїм німецьким колегою Єнсом Плетнером — для того, щоб спробувати з’ясувати, як укласти угоду щодо Вілана. А 17 квітня того ж року держсекретар США Ентоні Блінкен провів бесіду з цього приводу з міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок в Японії. Тоді США запропонували включити в обмін Олексія Навального. Натомість Німеччина мала видати Красікова. Однак Навальний помер у лютому 2024 року у російській в’язниці, тому цей план не вдалося реалізувати.
У березні 2023 року росіяни затримали журналіста The Wall Street Journal Гершковича, звинувативши його в шпигунстві. А у жовтні у РФ ув’язнили російсько-американську журналістку Алсу Курмашеву, яка приїхала провідати родину в Татарстані. Після цього Вашингтон зробив ще одну пропозицію Москві щодо обміну, яка не включала Красікова, але вона була відкинута Кремлем, розповів один зі співрозмовників Reuters.
16 січня 2024 року Байден зателефонував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу, запросивши його на зустріч у Білому домі, де питання ув'язнених мало бути головним на порядку денному. Під час перемовин США і Німеччина досягли попередньої домовленості щодо угоди, яка включала Красікова. Вашингтон передав свою нову пропозицію Москві. Згодом із Росії почали надходити обнадійливі сигнали: розпочалися, а потім були прискорені судові процеси над Гершковичем і Курмашевою.
Два тижні тому Білий дім отримав офіційне повідомлення про те, що Росія готова прийняти угоду, повідомили представники США.
"На початку липня росіяни дали принципову згоду (на обмін), а наприкінці липня вони його прийняли. І тоді міжвідомча цільова група почала працювати над завершенням складних домовленостей щодо обміну", — сказав американський посадовець.
Цього тижня Салліван зателефонував сім'ям затриманих американців із повідомленням – настав час приїхати в Білий дім і зустрітися з президентом, який матиме "деякі новини щодо їхньої справи".
- 1 серпня відбувся найбільший із часів холодної війни обмін ув'язненими між Росією й Білоруссю з одного боку та США, Словенією, Німеччиною й Великою Британією з іншого.
- Американський президент Джо Байден і віцепрезидентка Камала Гарріс зустріли літак зі звільненими громадянами США під час великого обміну з Росією.
Читайте також: Німеччина не помилувала Красікова, а депортувала його – Welt