Історична промова Зеленського в Конгресі США — повний текст та відео виступу

Президент Володимир Зеленський виступив з історичною промовою в Конгресі США під час візиту до Вашингтона — ось повний текст і відео виступу глави держави.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Дорогі американці. У всіх штатах, містах та громадах. Усі, хто цінує свободу та справедливість. Цінує так само, як українці — у всіх наших містах, у кожній родині. Нехай сьогодні мої слова поваги та подяки будуть почуті кожним американським серцем. Пані віцепрезиденте, я дякую вам за ваші зусилля у допомозі Україні. Пані спікере, ви сміливо відвідали Україну під час повномасштабної війни. Дякую вам. Це велика честь і привілей бути тут.

Шановні члени Конгресу від обох партій, які також були у Києві. Шановні члени Конгресу та сенатори від обох партій, які ще будуть в Україні, я впевнений у цьому, у майбутньому. Дорогі представники нашої діаспори, які є тут і присутні по всій країні. Шановні журналісти.

Для мене честь бути в Конгресі США і звертатися до вас та до всіх американців. Попри всі перешкоди та похмурі сценарії, Україна не впала. Україна жива та б'ється. І це дає мені вагомі підстави поділитися з вами нашою першою спільною перемогою — ми перемогли Росію в битві за світові думки. Ми не маємо страху. І ні в кого у світі не повинно бути його.

Українці перемогли, і це дає нам сміливість, якою захоплюється світ. Американці перемогли, і тому вам вдалося об'єднати глобальну спільноту заради захисту свободи та міжнародного права. Європейці перемогли — ось чому Європа зараз найсильніша і найнезалежніша, ніж будь-коли в своїй історії. Російська тиранія втратила контроль над нами і більше ніколи не впливатиме на наші думки.

Але ми маємо зробити все, щоб країни глобального Півдня також здобули таку перемогу. Я знаю: у росіян теж може бути шанс на свободу лише тоді, коли вони переможуть Кремль у своїх думках. Але битва продовжується. І ми маємо перемогти Кремль на полі битви. Ця битва не лише за землю, за ту чи іншу частину Європи. Ця битва не лише за життя, свободу та безпеку українців чи будь-якого іншого народу, який Росія прагне підкорити. Ця битва за те, в якому світі житимуть наші діти та онуки та їхні діти й онуки. Вона визначить, чи це буде демократія — для українців та американців, для всіх.

Цю битву не можна заморозити чи відкласти. Її не можна ігнорувати, сподіваючись, що океан чи щось інше захистять самі собою. Від США і до Китаю, від Європи і до Латинської Америки, від Африки та до Австралії — світ надто взаємопов'язаний, щоб хтось один міг залишитися десь осторонь і водночас у безпеці, коли триває така битва. Наші дві нації є союзниками у цій битві. І наступного року — вирішальний час у ній. Час, коли українська сміливість та американська рішучість мають гарантувати майбутнє нашої свободи. Свободи людей, які стоять за свої цінності.

Пані та панове. Американці. Вчора перед поїздкою сюди, до Вашингтона, я був на передовій у нашому Бахмуті. У нашій фортеці на сході України, на Донбасі, яку російські військові та найманці штурмують безперервно з травня. Атаки щодня та щоночі. Але Бахмут стоїть. Ще минулого року там мешкали 70 000 осіб. Нині там залишилися одиниці цивільних. Там немає місця, яке не було б полите кров'ю. Там не буває години, коли б не лунав страшний гуркіт артилерії. Там один окоп може кілька разів на день переходити з рук в руки після кривавих боїв, іноді рукопашних. Але український Донбас стоїть.

Російська армія використовує проти Бахмута та інших наших прекрасних міст усе, що може. Перевага окупантів в артилерії дуже відчутна. У них у рази більше снарядів, аніж у нас. Вони використовують у рази більше ракет та авіації, ніж ми коли-небудь мали. Але наші Сили оборони стоять. І ми всі пишаємося ними.

Російська тактика є примітивною. Вони випалюють усе перед собою. Вони нагнали на фронт головорізів. Вони відправляють зеків на війну. Вони кинули все проти нас так само, як свого часу інша тиранія кинула все проти вільного світу у битві в Арденнах. Подібно до того, як відважні американські солдати чинили опір і відбивалися від гітлерівських військ під час Різдва 1944 року, відважні українські солдати роблять те саме з військами Путіна на це Різдво. Україна стоїть і ніколи не здасться.

Ось це – лінія фронту: тиранія, яка не знає дефіциту жорстокості, проти життя вільних людей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб не просто стояти в таких боях, а щоб переламати це. Щоб перемогти на полі битви. Ми маємо артилерію. Так. Дякую вам. Чи достатньо її? Відверто — ні. Щоб Бахмут був не тільки фортецею, що відбиває атаки російської армії, а щоб російська армія повністю відступила, потрібно більше гармат та снарядів. У такому разі, як і в битві під Саратогою, боротьба за Бахмут змінить хід нашої війни за незалежність і свободу.

Якщо ваші системи Patriot зупинять російський терор проти наших міст, це дозволить українським патріотам повністю працювати на захист нашої свободи. Якщо Росія не дістає артилерією до наших міст, вона намагається знищити їх ракетами. Більше того, Росія знайшла спільника у цій геноцидній політиці. Це Іран. Іранські вбивчі дрони, що йдуть до Росії сотнями, стали загрозою нашій критичній інфраструктурі. Так один терорист знаходить іншого. І це питання часу, коли вони вдарять інших ваших союзників, якщо ми не зупинимо їх зараз. Ми маємо зробити це.

Я вважаю, що не повинно бути будь-яких табу між нами в союзництві. Україна ніколи не просила і не просить, щоби американські солдати воювали на нашій землі замість нас. Запевняю вас, що українські воїни можуть самі керувати американськими танками та літаками. Фінансова допомога також є критично важливою. І я хотів би подякувати вам як за фінансові пакети, які ви вже надали нам, так і за ті, за якими ви, можливо, ухвалите рішення. Ваші гроші — це не благодійність. Це інвестиція у глобальну безпеку та демократію, до якої ми ставимося найбільш відповідально.

Росія може зупинити цю агресію, якщо захоче. Але ви можете прискорити нашу перемогу, я знаю це. І вона доведе будь-якому потенційному агресору, що вже нікому не вдасться порушити межі іншого народу, здійснювати звірства і царювати над людьми проти їхньої волі. Наївно чекати на кроки до миру від Росії, якій подобається бути державою-терористом. Росіяни ще отруєні Кремлем.

Відновлення міжнародного правопорядку — наше спільне завдання. Нам потрібний мир. Україна вже дала відповідні пропозиції, і щойно я обговорював їх із президентом Байденом — нашу формулу миру. Десять пунктів, які можна і потрібно реалізувати заради нашої спільної безпеки, яка гарантована на десятиліття вперед. І саміт, який можна провести. Я радий наголосити сьогодні, що президент Байден підтримав цю нашу ініціативу. Кожен із вас, пані та панове, може сприяти її реалізації. Щоб лідерство Америки залишалося беззастережним, двопалатним та двопартійним.

Ви можете посилювати санкції так, щоб змусити Росію відчувати, наскільки руйнівною є її агресія. У ваших же силах допомогти нам притягнути до відповідальності всіх, хто розв'язав цю неспровоковану і незаконну війну. Зробимо це. Нехай держава-терорист відповідає за терор та агресію й відшкодує всі завдані війною збитки. Нехай світ бачить, що Сполучені Штати тут.

Пані та панове. Американці. Через два дні ми святкуватимемо Різдво. Можливо, з свічками. Не тому, що так романтично. А тому, що світла не буде. Мільйони не матимуть ні опалення, ні води. Все це буде наслідком російських ракетних та безпілотних ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Але ми не нарікаємо. Ми не дивимося, кому легше. Ваш добробут є результатом вашої національної безпеки, результатом вашої боротьби за незалежність та ваших численних перемог.

Свою війну за незалежність та свободу ми, українці, теж пройдемо гідно та успішно. Ми святкуватимемо Різдво. І навіть якщо не буде електрики, світло нашої віри в нас самих не згасне. Якщо будуть російські ракети, ми зробимо все можливе, щоби захиститися. Якщо будуть іранські дрони і нашим людям доведеться йти у бомбосховища ввечері перед Різдвом, українці й там сядуть за святковий стіл та підтримають один одного. І нам не обов'язково знати бажання кожного, оскільки ми знаємо, що всі ми, мільйони українців, прагнемо одного — перемоги. Лише перемоги.

Ми вже збудували сильну Україну — із сильними людьми, сильною армією, сильними інституціями. Разом з вами. Міцні гарантії безпеки для нашої держави, усієї Європи та світу розробляємо. Разом з вами. Також разом з вами поставимо на місце кожного з тих, хто кинув виклик свободі. Це буде основою захисту демократії у Європі та світі. Зараз, перед Різдвом, у ці особливі дні я хочу подякувати вам. Усім вам.

Дякуємо кожній американській родині, яка цінує тепло свого будинку та бажає такого ж тепла іншим людям. Дякуємо президенту Байдену та обом партіям у Конгресі та Сенаті за неоціненну допомогу. Дякуємо вашим містам та громадянам, які цього року підтримали Україну, які приймали наших людей, які вивішували наші прапори, які діяли, аби допомогти нам. Дякуємо. Від кожного, хто зараз на фронті. Від кожного, хто чекає на перемогу.

І саме зараз доречно згадати слова великого президента США Франкліна Делано Рузвельта: Американський народ використає всю свою праведну міць задля досягнення повної перемоги. Переможе й український народ. Абсолютно. Я знаю, що все залежить від нас. Від Збройних Сил України. Але як багато залежить від світу. Як багато у світі залежить від вас.

Коли я був учора в Бахмуті, наші герої передали мені прапор. Бойовий прапор. Прапор тих, хто захищає Україну, Європу та світ ціною своїх життів. Вони попросили мене передати цей прапор вам — Конгресу США, членам Палати представників та сенаторам, чиї рішення можуть врятувати мільйони людей.

Нехай ці рішення будуть ухвалені. Нехай цей прапор буде у вас, пані та панове. Цей прапор символізує те, що ми переможемо у цій війні. Ми стоїмо, ми боремося, і ми виграємо. Бо ми разом. Україна, Америка та весь вільний світ. І останнє. Нехай Бог зберігає наші мужні війська та громадян. Нехай Бог назавжди благословить велику Америку. З Різдвом і Новим роком. Слава Україні!