Достукався до небес: Андрухович та Жадан про Боба Ділана

Цього року Нобелівський комітет вперше присудив премію в галузі літератури не фаховому, так би мовити, письменнику чи поету, а людині, відомій, швидше, тій категорії споживачів культури, яка більше слухає музику, ніж читає книжки. Це - американський поет-пісняр Боб Ділан, справді визначна постать в західній хіпі-культурі 50-60-х років, борець, як водиться, за громадянські права і проти війни у В’єтнамі, але в нашій країні відомий здебільшого за кавер-версією його хіта Knockin’ on Heaven’s Door у виконанні популярного у 90-х американського ж гурту Guns N’ Roses. І це не дивлячись на те, що Ділан - чи не найперша західна рок-зірка, яка виступила з концертом у СРСР в далекому 1985 році, і яку за впливом на розвиток сучасної музики порівнюють із Beatles. Окремим завзятим меломанам, крім того, було відомо, що його бабуся та дідусь по лінії батька емігрували свого часу до США з Одеси. Така низька загальна обізнаність українців із творчістю Боба Ділана, звісно, не означає, що він не заслуговує на цю нагороду, але редакції ЛІГА.net стало цікаво, чим керувався Нобелівський комітет у своєму рішенні, яке для багатьох, і не лише в нашій країні, стало досить несподіваним. Тож ми дізналися думку з цього приводу наших співвітчизників, які цікавляться літературою професійно, - відомих письменників Юрія Андруховича і Сергія Жадана.

Андрухович: "Я рідко буваю такий щасливий, як сьогодні, з приводу рішень Нобелівського комітету щодо присудження премії в галузі літератури. Несподіванкою для мене це не стало, бо я протягом кількох років чув про те, що Боб Ділан в короткому списку, і його шанси досить високі. Я дуже люблю цього митця, люблю як музиканта. Багато хто з нас трошки не розуміє його значення як поета і, мабуть, ця Нобелівська премія загострить нашу увагу на тому, що поруч із нами великий поет, який ще й примудряється публікувати свої твори переважно у формі пісенних текстів. Я думаю, що один лише цей рядок - "Постукай у небесні двері" - абсолютно точно змальовує творчий шлях цієї людини".

"Щодо "нової поетичної експресії", за яку був нагороджений премією Боб Ділан, то малася на увазі, мабуть, передусім пластичність його поетичного рядка. Тобто, виходячи з того, що це переважно пісенний текст, йому доводиться працювати зі структурно доволі консервативною англійською мовою. Я думаю, що йдеться про те, що він знову зробив її живою, такою, якою добре співати і яка при цьому не переходить в якусь попсовість, дешевизну, тобто в ній зберігається глибокий поетичний зміст".