Маски російської пропаганди: як упізнати та захиститися від маніпуляцій
На правах реклами
Ваші родичі чи знайомі досі дивляться російські телеканали? На жаль, таку картину можна побачити навіть на 10-му році російсько-української війни. У 2023 році кожен 12-й українець користувався російськими медіа. 44% із них хотіли дізнатися, що на цих ресурсах розповідають про Україну. Ще 16% шукали "альтернативну думку", 10% заявили, що їм було цікаво читати або дивитися російські медіа. Чверть опитаних взагалі не могли пояснити, навіщо це роблять.
Однак переглядають українці не тільки новини, а й російський розважальний контент. На YouTube у 2024 році ролики росіян дивляться 7% громадян України, переважно — діти.
Як пропаганда РФ впливає на тих, хто її споживає? Як вона змінювалася з роками та що допоможе вберегтися від її впливу сьогодні?
Як російська пропаганда отруює мислення
"Рупори Кремля" непомітно, але наполегливо впливають на мислення авдиторії, до якої можуть дотягнутися. Головним прикладом цього є самі росіяни. Автори "Дослідження впливу російської держпропаганди на світогляд росіян та дії російських військовослужбовців" (буде оприлюднене наприкінці червня 2024) зʼясували, що для роботи з власною та іноземною авдиторією пропагандисти використовують специфічні наративи й мовні маркери. Наприклад, "нацики", "права російськомовних", "бомбілі Донбас" тощо. Завдяки цим меседжам росіяни формують викривлену реальність та підміняють поняття. Зокрема, стверджуючи, що українські військові — це "каратели" і "фашисты", а російські — "миротворцы" і "освободители".
На телебаченні застосовують емоційні засоби впливу, як-от крики, погрози, контрольовані сварки в студії. Разом ці інструменти допомагають створити в голові глядача альтернативну картину світу.
"Якщо ми покажемо українцям та світу масштаб маніпуляцій, які використовують російські пропагандисти, людям буде простіше проводити "чистку мізків" своїм родичам, що "годуються" російськими ЗМІ", — вважає Маргарита Журавльова, кандидатка психологічних наук та одна з авторок дослідження.
Доказом ефективності російської пропаганди є солдати армії РФ. У своїх розмовах вони використовують ті ж кліше, що й пропагандисти, хоча й транслюють їх під виглядом "власної думки". Це спостереження можна перенести й на інших споживачів російського контенту. Українці мають розуміти, що навіть у нейтральній, на перший погляд, інформації від російських медіа чи блогерів може бути антиукраїнська пропаганда.
Як змінювалася пропаганда: від 2014 до сьогодні
За останні 10 років російська пропаганда не втратила своїх ворожих настроїв щодо України. Однак деякі зміни на рівні наративів усе ж відбулися.
У 2014 році пропагандисти поширювали меседжі, що "Україна — держава нацистів і фашистів", яка "залежна від керування з боку США". При цьому російський телевізор переконував населення, що "українці та росіяни — один народ".
Вже у 2017-му Україну активно звинувачували у прагненні розвʼязати війну з Росією. Так у РФ готували ґрунт для повномасштабного вторгнення як "удару на випередження".
Після лютого 2024-го до "методичок" пропагандистів додалися нові наративи. Російських військових зображували як тих, що "героїчно борються з фашистами" та "ведуть справедливу визвольну війну". А українських — як "непрофесійних і жорстоких". До того ж зʼявився наратив про "втому Заходу від війни".
Як протистояти російським маніпуляціям
Російська дезінформація може чигати на нас і на ворожих медіаресурсах, і в соцмережах. Тому так важливо підтримувати українську незалежну журналістику та виховувати в суспільстві медіаграмотність. Більшість українців (76%) у 2023 році показали високий рівень медіаграмотності. Однак роком раніше таких було 81%, тобто ситуація погіршилася.
"Начебто в теорії багатьом зрозуміло, як розпізнавати фейки та пропаганду, але на практиці українці часто підпадають під вплив маніпуляцій. Потрібно проводити широке інформування із залученням конкретних кейсів, що уможливить подальше розпізнавання ознак пропаганди, ІПСО та інформаційних війн", — каже Наталія Кондратенко, докторка філологічних наук та авторка дослідження про роспропаганду.
5 порад, які допоможуть вберегтися від впливу російської пропаганди
Захистися від російських маніпуляцій допоможуть прості правила від аналітикині ГО "Інтерньюз-Україна" Дзвенислави Щерби.
Не вірте всьому, що викликає сильні емоції
Пропаганда часто намагається "згодувати" людям інформацію, маніпулюючи почуттями. Якщо новина викликає сильні емоції, відкладіть її та дайте собі час заспокоїтися. Згодом поверніться та спробуйте відділити правду від фейків.
Друзі — не експерти, соцмережі — не надійні джерела
Ми звикли довіряти нашим рідним і друзям, однак вони також можуть поширювати неправдиві новини. Будь-яку інформацію слід перевіряти, особливо, якщо це щось "сенсаційне".
Це стосується і соцмереж. Ми часто сприймаємо людей зі спільних груп та чатів як "своїх" — тому не сумніваємося у новинах, які вони поширюють. І дарма, адже саме принцип "тут усі свої" і лежить в основі поширення фейків. У налаштуваннях до соцмереж вимкніть можливість додавати вас у невідомі чати або групи без вашої згоди — це допоможе зменшити кількість неперевіреної інформації у вашій стрічці. Щоби вберегти своє коло спілкування від маніпуляцій, будьте джерелом тільки перевірених новин.
Фото і відео не захищені від фейків
Пропагандисти часто використовують візуальний контент для маніпуляцій — розвиток штучного інтелекту цьому активно сприяє. Часом реальне зображення супроводжується неправдивим підписом, щоби ввести глядачів в оману. А іноді світлини або відео просто редагують в спеціальних програмах, щоби спотворити зображене.
Існують безпечні інструменти, які дають змогу перевірити правдивість картинки. За допомогою сервісу Fotoforensics можна визначити, чи було зображення змонтоване. TinEye шукає збіги для фотографій в мережі, а AI or NOT розпізнає зображення, створені штучним інтелектом.
Остерігайтеся ботів і тролів
Боти й тролі давно стали інструментом, який росіяни використовують для поширення потрібної їм інформації. Бот — це спеціальна програма, яка виконує в соцмережах ті ж дії, що й звичайний користувач, але за розкладом. А тролі — це реальні люди, які керують фейковими акаунтами та провокують конфлікти.
Щоб упізнати їх, зверніть увагу на аватарку. Часто боти й тролі або зовсім не мають її, або використовують абстрактні зображення. Також у них рідко можна знайти власні публікації — вони надають перевагу регулярним репостам контенту. У коментарях боти й тролі постять багато посилань на сторонні сайти.
Перевіряйте цифри
Люди схильні вірити інформації, яка підкріплена цифрами або статистикою. Однак слід бути обачним, аби не стати жертвою маніпуляцій. Правдиві дані зазвичай можна знайти на ресурсах державних або міжнародних інституцій.
Якщо дослідження чи опитування викликає сумніви, перевірте його замовника та методологію, визначте, наскільки повну картину про явище дають цифри. Якщо статистика описує його тільки у негативно чи позитивно — ймовірно, це фейк.
Цю статтю створено ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України", що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
