Дмитро Кулеба (Фото: МЗС)

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував ситуацію із побоюванням щодо ядерної ескалації з боку Росії восени 2022 року й наголосив, що Україна дуже серйозно ставиться до "ядерних аргументів в американському мисленні". Проте, він також акцентував у інтерв'ю журналу Foreign Affairs, що Україна вже "стала жертвою цього мислення у 1994 році".

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

21 вересня 2022 року російський диктатор Володимир Путін оголосив про "часткову" мобілізацію в Росії та натякнув на можливість застосування ядерної зброї проти України.

Пізніше Державний департамент США відреагував на ці заяви та наголосив, що у разі застосування ядерної зброї наслідки для Росії "будуть катастрофічними, важкими, сильними та глибокими". Директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що ядерні погрози Путіна треба сприймати "дуже серйозно".

Коментуючи ці події та спілкування з американськими союзниками, Кулеба наголосив, що це була "дуже обережна розмова на українському майданчику".

Він також акцентував, що українська сторона дуже серйозно ставиться до "ядерних аргументів в американському мисленні", і тому бурхливі розмови про російську ядерну загрозу "завжди були дуже виваженими та раціональними, і в них не було жодної емоції". Наразі ситуація відмінна від торішньої, зауважив міністр. 

"Ми повністю усвідомлюємо важливість теорії або доктрини ядерного стримування в тому, як мислять американські політики, які приймають рішення", – зауважив він.

Читайте також: Лукашенко принесли ядерну бомбу у валізці

Водночас очільник МЗС нагадав, Україна "стала жертвою цього мислення в 1994 році", коли Сполучені Штати та РФ "змовилися за спиною України, щоб позбавити Україну її ядерного арсеналу".

"Причина, чому Росія це робила, була простою: вони хотіли роззброїти Україну і позбавити нас найпотужнішого інструменту захисту нашої незалежності й стримування російських ядерних загроз і військових загроз", – наголосив Кулеба.

Він зазначив, що причиною, чому США зробили це, є доктрина ядерного стримування, адже, за його словами, Україна була найдружнішою країною для США й "досі залишається такою, оскільки не становила жодної загрози для них".

"Вибір, який Сполучені Штати тоді поставили перед Україною, був таким: або відмовитися від ядерного арсеналу, або стати пріоритетом у міжнародних відносинах, подібним до Північної Кореї", – акцентував очільник МЗС.

ДОВІДКА.
14 січня 1994 року лідери України, США та Росії підписали спільну заяву про наміри вивезти з України всю ядерну зброю. Будапештський меморандум ("Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї") уклали через 11 місяців, 5 грудня 1994 року. За цим документом Україна мала ліквідувати всю ядерну зброю на своїй території. Водночас США, Росія й Велика Британія зобов'язалися поважати незалежність, суверенітет і наявні кордони України, а також стверджувалося, що "ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України". Також усі країни сказали, що проводитимуть "консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань".
  • 25 березня 2023 року російський диктатор Путін заявив про намір розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі нібито у відповідь на плани Великої Британії постачити Україні боєприпаси зі збідненим ураном.
  • 9 червня Путін заявив, що РФ розмістить ядерну зброю в Білорусі у липні, коли будуть готові сховища для неї, писало Reuters. Пізніше, 14 червня, Лукашенко заявив, що Білорусь почала отримувати першу тактичну ядерну зброю з Росії.
  • 20 січня 2024 року диктатор Білорусі заявив, що отримав від РФ ядерні ракети для комплексу "Іскандер". Народний депутат від Слуги народу Чернєв тоді заявив, що це може свідчити про можливий намір Москви атакувати Польщу та Литву в майбутньому.

Читайте також: Ядерна безодня. Що очікує на людство, якщо натиснуть червону кнопку. Нова історія LIGA.net