Президент Польщі Анджей Дуда виступає на церемонії з нагоди Національного дня пам’яті жертв геноциду на Волинській площі у Варшаві, 11 липня 2022 року (Фото: EPA-EFE / Pawel Supernak POLAND OUT)

Польські політики на найвищому рівні використовують "темні плями" спільної історії з Україною, щоб конвертувати їх у рейтинги. Політизація історії в Польщі розпочалася у 2000-х, коли політики зрозуміли, що це дає їм голоси виборців. Про це в коментарі до матеріалу LIGA.net розповів український історик, нардеп та колишній глава Українського інституту національної пам’яті (2014-2019) Володимир В’ятрович.

"Відтоді [з 2000-х] триває не глибше дослідження історії, не краще розуміння, не спроба подолати проблему, але тему використовують, щоб мобілізувати польських виборців через роз'ятрення ран минулого", – вважає В’ятрович.

За його спостереженнями, зараз у Польщі практично немає політиків, які б хотіли розв'язати складний історичний клубок: складається враження, що саме невирішення питання вигідне польським елітам, бо дає змогу підживлювати політизацію теми.

У політизацію активно включилися навіть опоненти партії ПіС, які раніше критикували їх за це. "Прем'єр Дональд Туск та глава МЗС Радослав Сікорський повторюють наративи ПіС про неможливість інтеграції України в ЄС без розв'язання історичних питань, – нагадує В'ятрович. – Політики мають займатися не минулим, а теперішнім і завтрашнім. Їх підходи не додають розуміння минулому, а створюють проблеми".

  • Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава підтримує євроінтеграцію України, але у неї є "свої вимоги" до Києва, повідомляє RMF 24.
  • МЗС Польщі у найближчі місяці планує використовувати прагнення України до вступу в ЄС як важіль впливу на Київ у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії, пише Onet з посиланням на співрозмовників у відомстві. З січня 2025 року Польща головуватиме у Раді ЄС, що дасть їй важливу роль у переговорах щодо членства України в блоці.