Фото: Верховна Рада

У Верховній Раді в п'ятницю, 8 грудня, зареєстрували зміни до регламенту, які дозволять врятувати від розпуску депутатську групу Відновлення України. Його автори – п'ять депутатів на чолі з лідером фракції Слуга народу Давидом Арахамією та Олександром Корнієнком.

Вони пропонують на час воєнного стану зменшити мінімальний поріг депутатських груп до 14 мандатів.

Згідно з чинним регламентом Верховної Ради, кількість депутатів у парламентській групі не може бути меншою, ніж число депутатів у найменшій фракції, створеній протягом першої сесії. Такою була фракція Голосу, яка провела за списком 17 депутатів.

Ця норма загрожує розпуском групі Відновлення Україна, яка 8 грудня зменшилась до 16 осіб після того, як парламент припинив депутатські повноваження власника Донбасенерго Максима Єфімова. Своє рішення скласти мандат депутат пояснив бажанням "зосередитися на питаннях захисту рідної Краматорської громади".

Групу Відновлення України створили у 2022 році, її більшість становлять колишні представники забороненої ОПЗЖ.

Станом на 10 грудня в парламенті залишається тільки 400 депутатів з 424 обраних, а загалом конституційний склад парламенту – 450 депутатів (26 мандатів зарезервовані за мажоритарними округами на тимчасово окупованих територіях Криму, Севастополя й окремих районів Донецької та Луганської областей).

"Враховуючи вимоги чинного законодавства, що визначає особливості правового режиму воєнного стану, проведення виборів народних депутатів України не здійснюється. Водночас окремі народні депутати України достроково припиняють свої повноваження, у зв’язку з чим кількісний склад депутатських фракцій (депутатських груп) до складу яких входили такі народні депутати України, зменшується. Відтак, пропонується установити, що на період дії воєнного стану в Україні мінімальна кількість народних депутатів України у депутатській фракції (депутатській групі) [...] становитиме 14 народних депутатів", – йдеться в пояснювальній записці.

Якщо ж кількість депутатів у групі впаде нижче навіть цього порогу, її все-таки доведеться розпустити протягом 15 днів.

  • 8 грудня Верховна Рада підписала одразу чотири "євроінтеграційні" закони, які того ж дня були підписані Зеленським. Така терміновість пояснюється тим, що уже наступного тижня лідери Євросоюзу обговорюватимуть початок переговорів про приєднання України.
  • Україна набула статусу країни-кандидата на вступ до Євросоюзу у 2022 році. Тоді ж Єврокомісія надала Україні план дій, який потрібно виконати для початку переговорів щодо вступу до ЄС.
  • 8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати з Україною і Молдовою переговори про вступ до блоку. Євросоюз може офіційно оголосити про початок переговорів у грудні 2023 року.