Комітет ПАРЄ визнав культурний геноцид РФ проти України. Але резолюцію ще можуть пом'якшити

Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи визнав – Росія здійснює культурний геноцид на українських територіях, а стирання культурної ідентичності є інструментом війни та спрямоване на знищення нації. Водночас заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, народна депутатка від Слуги народу Євгенія Кравчук вважає, що можуть бути спроби послабити формулювання під час голосування 26 червня.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Комітет з питань культури одноголосно підтримав резолюцію посадовиці "Протидія нищення культурної ідентичності під час війни та миру".

Кравчук перерахувала основні положення документу, за який голосуватимуть на червневій сесії інституції:

→ забезпечення відшкодування збитків, зокрема через реституцію, компенсацію, реабілітацію, сатисфакцію та гарантій неповторення руйнувань;
→ підвищення обізнаності, про те, як пропаганда та колоніальні і неколоніальні практики створюють порушення міжнародного права щодо культурної спадщини;
→ передбачення санкції проти осіб, хто здійснює ці правопорушення, а також тих, хто сприяє їх вчиненню;
→ забезпечення притягнення до відповідальності органів влади та причетних державних установ.

Крім того, за словами нардепки, резолюція закріплює, що Росія використовує культурні "чистки" як інструмент війни, щоб знищити українську ідентичність та стерти історію, цінності, літературу, музику, традиції та мову.

У коментарі для LIGA.net вона розповіла, що голосування заплановане на 26 червня. Нардепка зауважила, що можуть бути спроби послабити формулювання, але вона буде відстоювати текст резолюції.

Кравчук зазначила, що асамблея може визнати, що стирання культурної ідентичності – це спланована історія, яка вкладається в ширшу, геноцидальну кампанію, яка має на меті знищення українців і фізично, і через стирання ідентичності.

"Що ще важливо – там багато пунктів, які стосуються рекомендацій урядам членів Ради Європи співпрацювати по виявленню цих викрадених об'єктів, по санкціях, а також репарації", – розповіла вона.

Також вона додала, що одна із категорій у реєстрі збитків буде культурна спадщина й тут мова може йти про колективні репарації: коли у невеликому містечку пошкоджена, або знищена культурна спадщина, наприклад як Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка у Харківській області.

• Станом на 25 квітня 2024 року, внаслідок російських обстрілів 1987 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань. Загалом постраждали: 958 клубних закладів, 708 бібліотек, 153 заклади мистецької освіти, 114 музеїв та галерей, 36 театрів, кінотеатрів та філармоній, 15 парків, зоопарків та заповідників, а також три цирки.
• Внаслідок обстрілу російськими військами Харкова 23 травня було зруйновано друкарню "Фактор-друк" – один з найбільших типографських комплексів повного циклу у Європі, тому тут друкуються майже всі українські видавництва. Внаслідок цього удару спалено 50 000 книг.
• Власник поліграфічного комбінату "Фактор-Друк" Сергій Політучий заявив, що наслідки російського удару по друкарні видавництва Vivat у Харкові відчує уся галузь книговидавництва. 

Читайте також: Росія зруйнувала друкарню у Харкові – Зеленський пообіцяв знайти гроші, щоб відновити