Едгарс Рінкевичс (Фото: Toms Kalnins/EPA)

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс прокоментував висловлювання колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель, що у 2021 році Польща і країни Балтії нібито завадили провести переговори з Росією, що вплинуло на подальший перебіг подій в Україні. Слова латвійського президента наводить медіа Delfi.

Рінкевичс, який на той момент обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії, сказав, що "коли вийдуть мої мемуари, там також може бути щось цікаве".

"А якщо серйозно, то я думаю, ми в цей божевільний час забули, що багато дискусій було у 2021 році, це не великий секрет", – сказав він.

Президент Латвії згадав про те, що весною 2021 року спостерігалась концентрація російських військ біля українського кордону, тоді глави МЗС країн Балтії та представники інших держав вирушили до Києва дискутувати про програми підтримки.

За його словами, за роки війни про це вже забулося, але у 2021 році висловлювалися різні ідеї й було абсолютно зрозуміло, що Мінські угоди не працюють і Росія не збирається їх виконувати.

Загалом позиція Польщі та країн Балтії, які тоді чітко сказали, що по суті Росія не хоче говорити з єдиним Європейським Союзом і зробить усе, щоб розколоти його позицію, була вірною, вважає посадовець. Рінкевичс зазначив, що тоді йшлося про пошук формату, за якого Росія говорить не з окремими країнами, а з ЄС загалом, чого вона уникала.

Він додав, що Польща та країни Балтії говорили про це й у 2016, і у 2021 роках, і говорять зараз.

На думку Рінкевичса, можливо, зараз увага знову прикута до цієї теми тому, що ЄС і зараз важко формулювати єдину позицію. Цю різноманітність думок видно під час дискусії щодо використання заморожених російських активів для підтримки України і під час ухвалення чергового пакету санкцій.

"По суті, так, є різні думки, і вони були завжди", – зазначив президент країни.

Якісь країни-члени ЄС та НАТО, за його словами, краще розуміють ризики, що виходять від Росії, якісь – менше, у країнах також різні економічні ситуації, що впливає на варіативність думок.

Рінкевичс нагадав, що після лютого 2022 року багато західних політиків визнали, що не прислухалися до думки Польщі та країн Балтії, а вони мали рацію – "і це факт".

Він констатував, що Росія "не хоче розмовляти" й висуває ультиматуми.

"І не забуватимемо, що у 2020-2021 роках таких ультиматумів було досить багато – і щодо України, і щодо НАТО, і щодо решти. Але думаю, що в той момент, коли політики Польщі та країн Балтії, які зараз ще активні, вийдуть на пенсію, напишуть мемуари й даватимуть інтерв'ю, ви ще багато нового почуєте", – резюмував політик.

У нещодавньому інтерв'ю угорському ресурсу Partisan Меркель розповіла, що у 2021 році вона та президент Франції Емманюель Макрон хотіли організувати переговори між ЄС та російським диктатором Володимиром Путіним, але нібито країни Балтії та Польща виступили проти цього.

"Але не всі це підтримали. Передусім країни Балтії та Польща були проти, побоюючись, що немає спільної політики щодо Росії. На мою думку, ми повинні працювати над такою спільною політикою", – сказала Меркель.

  • 6 жовтня на заяву Меркель відреагував глава МЗС Естонії. Він заявив, що війна РФ проти України обумовлена лише однією причиною – відмовою Москви визнати розпад СРСР та її "невгамовними імперіалістичними амбіціями".
  • В той самий день глава МЗС Польщі Сікорський відкинув звинувачення Меркель і згадав їй про "Північний потік".