Фото: EPA / ANDREJ CUKIC

У Сербії в неділю, 17 грудня, відбудуться дострокові вибори, за результатами яких буде обрано 250 членів Народної скупщини – однопалатного сербського парламенту. Також відбуваються локальні вибори в автономному краї Воєводина, на яких обирають 120 депутатів місцевої скупщини, і більше ніж у 60 містах і муніципалітетах, зокрема в Белграді.

За останніми опитуваннями, п'ять-шість політичних об'єднань мають шанси подолати прохідний бар'єр і потрапити до парламенту. У Сербії він встановлений на рівні 3%, хоча для партій етнічних меншин не діє.

Головний фаворит – виборчий блок, сформований довкола Сербської прогресивної партії чинного президента країни Александра Вучича. За останніми опитуваннями, її підтримують від 39% до 45% виборців.

Другий за величиною партнер у сербській коаліції – Соціалістична партія Сербії. Її колись очолював президент Слободан Мілошевич, що помер у гаазькій в'язниці, потрапивши туди за звинуваченнями у воєнних злочинах під час війни 90-х років у колишній Югославії. Очолюваний нею виборчий блок має підтримку близько 9%.

Опозиція у Сербії розділена на дві частини.

Перша – це так звана проєвропейська опозиція на чолі з Партією свободи й справедливості під керівництвом колишнього мера Белграда Драгана Джиласа. Разом із нею на вибори ідуть кілька громадянських, зелених та лівоцентристських партій, чиї програми базуються на членстві Сербії в Євросоюзі. Їхній блок отримав назву "Сербія проти насилля", він має електоральну підтримку на рівні 24-27%.

Друга частина опозиції – праві націоналісти. Їм не вдалося домовитися про один блок, тому їх буде одразу два – Національно-демократична альтернатива (4-6%) і Національне зібрання (3-6%).

Вибори у Сербії, пише Euronews, розглядаються як вотум довіри Вучичу.

"Вучич призначає нові вибори, коли йому зручно, коли він відчуває падіння популярності або коли припускає, що в майбутньому можуть виникнути несприятливі для його уряду ситуації. Таким чином йому вдається викроїти простір для маневру, який дозволяє йому відкладати важливі рішення, насамперед ті, що стосуються Косова", – цитує видання сербську журналістку Антонелу Ріху.

Сербія пережила серйозну політичну кризу у травні 2023 року, коли пройшли масові демонстрації через невдоволення політикою Вучича, проте в останні місяці таких виступів не було. Найбільш помітною проблемою адміністрації Вучича залишаються суперечності з Євросоюзом через невизнання Сербією незалежності Косова та звинувачення з Брюсселя у підготовці агресії проти цієї країни.

За даними опитувань, у СПС не повинно виникнути проблем з формуванням нового уряду, але велика увага буде присвячена результату голосувань у Белграді. На попередніх виборах партія Вучича насилу змогла сформувати більшість – знадобилось повторне голосування і кілька депутатів-перебіжчиків з опозиції.

У Белграді проживає чверть населення Сербії, місто забезпечує більшу частину ВВП країни. Тому перемога у столиці зазвичай розглядається як прелюдія до отримання влади в усій країні, і тут проєвропейська опозиція має найсильніші позиції.