Комітет Генасамблеї ООН затвердив новий проєкт резолюції щодо Криму: хто голосував "проти"

17 листопада на засіданні Третього комітету 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН затверджено проєкт резолюції щодо ситуації з правами людини у тимчасово окупованому Криму. Документ підтримали 64 держави, 20 проголосували "проти", 93 – утрималися. Про це повідомила перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Проти ухвалення документа проголосували Вірменія, Білорусь, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Малі, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Сербія, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве.

Проєкт резолюції буде проголосований на планерному засіданні ГА ООН у грудні цього року. Документ, у разі ухвалення, стане шостою резолюцією Генасамблеї щодо правозахисної проблематики Криму.

Джапарова зазначила, що це буде перша резолюція, в назві якої чітко відображатиметься статус Криму як тимчасово окупованого півострова, а також – заклик до держав-членів ООН посилити співпрацю в межах кримської платформи з метою сприяння процесу деокупації українського Криму.

Заступник глави МЗС перерахувала важливі нові положення проєкту резолюції:

- визначення кримських татар як корінного народу України;

- стурбованість фактом притягнення до відповідальності за публікацію доповідей Генерального секретаря ООН про порушення прав людини у Криму;

- засудження знищення культурної та природної спадщини, незаконних археологічних розкопок, незаконної передачі культурних цінностей;

- засудження бойової підготовки дітей у Криму до військової служби у російських збройних силах;

- стурбованість проведенням окупаційною владою загальноросійського перепису населення Криму;

- стурбованість численними навчаннями російських збройних сил у Криму, які спричиняють значні негативні екологічні наслідки.

Також у документі містяться нові заклики до РФ:

- скасувати заочні вироки проти кримських татар та їхніх лідерів і негайно звільнити всіх незаконно затриманих громадян України;

- зняти дискримінаційні регуляторні бар'єри, які забороняють чи обмежують діяльність релігійних груп у Криму;

- забезпечити безпеку журналістів та інших працівників ЗМІ;

- виконувати свої зобов'язання як держави-окупанта щодо забезпечення належних умов життя у Криму, зокрема шляхом забезпечення справедливого розподілу ресурсів прісної води для цивільного населення.

Читайте також: МЗС сподівається, що ООН активніше протидіятиме агресії Росії проти України