Трасс стала прем'єркою Британії. Ось її знаменита промова про Україну, Путіна та геополітику
Ліз Трасс (Фото: EPA)

Ліз Трасс 6 вересня офіційно обійняла посаду прем'єр-міністра Великої Британії. LIGA.net згадує її знамениту промову про Україну, російського диктатора Володимира Путіна та геополітику, яку вона виголосила 27 квітня.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Мілорд-мер, ваші високоповажності, пані та панове, на думку деяких, це була ера авторитаризму. Три роки тому Володимир Путін сказав, що західний лібералізм помер. Торік президент Сі стверджував, що Захід занепадає. У квітні 2022 року все має зовсім інакший вигляд. Останні місяці показали глибоку стійкість людського духу та вільних суспільств.

Зіткнувшись із жахливим варварством та воєнними злочинами, які, як ми сподівалися, пішли в історію, вільний світ об'єднався навколо України у її сміливій боротьбі за свободу та самовизначення. Ті, хто думає, що вони можуть перемогти за допомогою пригнічення, примусу чи вторгнення, помиляються через цю нову позицію щодо глобальної безпеки, яка не лише спрямована на стримування, а й гарантує, що агресори зазнають поразки.

Ми не можемо заспокоюватися – доля України висить на волосині. Але давайте внесімо ясність: якщо Путін доб'ється успіху, по всій Європі будуть незліченні страждання і жахливі наслідки для всієї земної кулі. Ми більше ніколи не відчуватимемо себе в безпеці. Тож ми маємо бути готовими до довгого шляху. Ми маємо подвоїти нашу підтримку України. І ми також маємо довести до кінця єдність, виявлену в кризу. Ми повинні перезавантажити, переробити та змінити наш підхід.

Моє бачення – це світ, в якому вільні нації наполегливі і перебувають на підйомі. Де свобода і демократія зміцнюються через мережу партнерства у сфері економіки та безпеки. Де агресорів стримують та змушують обирати кращий шлях. Це довгострокова нагорода: нова ера миру, безпеки та процвітання. Будемо чесні. Архітектура, покликана гарантувати мир та процвітання, зазнала невдачі в Україні. Структури економіки та безпеки, що склалися після Другої світової та холодної воєн, досі деформувалися, вони швидше допускали, аніж стримували агресію.

Росія здатна блокувати будь-які ефективні дії у Раді Безпеки ООН. Путін розглядає своє вето як зелене світло варварству. Він відмовився від Основоположного акта Росія-НАТО та Договору про звичайні збройні сили в Європі. Він порушив численні заходи щодо контролю над озброєннями. "Велика двадцятка" не може функціонувати як ефективний економічний орган, доки Росія залишається за столом переговорів.

Раніше Радянський Союз регулярно використовував своє право вето в ООН, але, незважаючи на багато зла, яке він заподіяв, навіть він поводилися на світовій арені певною мірою раціонально. Він міг дотримуватись угод, коли бачив ризики для стратегічної стабільності, як він зробив з Договором протиракетної оборони. Він знизив ескалацію, коли зіткнувся з цим, як це було під час Карибської кризи 60 років тому. І він подбав про свою світову репутацію.

Жоден із цих чинників не стосується Путіна. Ми маємо справу зі зневіреним шахраєм, не зацікавленим у міжнародних нормах. І це в той час, коли світова економіка ніколи ще не була такою відкритою для Росії.

Під час холодної війни західні союзники сприяли процвітанню один одного, і ми обмежували потоки торгівлі, інвестицій та технологій у СРСР. У 1990-ті роки ці обмеження було знято, але це не призвело до очікуваного зростання економічної відкритості та демократії. Ми сприймали прогрес як належне замість того, щоб застосовувати необхідні батоги та пряники.

А такі лідери, як Путін, відкинули можливість змінитись, бо боялися втратити контроль. Натомість вони взяли гроші від нафти та газу та використали їх для консолідації влади та отримання впливу за кордоном. Припущення про те, що економічна інтеграція сприяє політичним змінам, не спрацювало.

Тепер нам потрібен новий підхід, який поєднує в собі жорстку безпеку та економічну безпеку, той, що створює міцніші глобальні союзи і де вільні країни більш наполегливі та впевнені у собі, той, що визнає повернення геополітики. Британія завжди протистояла хуліганам. Ми завжди ризикували. Тому ми готові бути сміливими, використовуючи нашу силу в галузі безпеки та дипломатії, нашу економічну вагу, а також нашу волю та спритність, щоб прокласти шлях.

Ми вже активізувалися в Україні. Війна в Україні — це наша війна, це війна всіх, бо перемога України є стратегічним імперативом для всіх нас. Тяжке озброєння, танки, літаки — глибоко поринаємо в наші запаси, нарощуємо виробництво. Нам потрібно зробити це все. Завдяки нашим санкціям Росія вже зіткнулася з першим дефолтом із зовнішнього боргу за сторіччя. Нам треба йти далі. Путіну ніде буде  фінансувати цю жахливу війну. Це означає припинення імпорту нафти та газу раз і назавжди.

Водночас ми маємо надавати підтримку українському народу. Це означає допомагати біженцям, це означає доставляти їжу, ліки та інші предмети першої необхідності, тобто підтримувати економіку на плаву. Це також означає притягнення режиму Путіна до відповідальності за вчинені жахливі злочини.

І коли в Україні нарешті замовкнуть гармати, це означає, що Київ має ресурси, необхідні для підтримки безпеки, стримування подальших атак та відновлення. Ось чому ми працюємо над нашою спільною комісією із Польщею, щоб забезпечити оснащення України зброєю стандарту НАТО. І саме тому ми сповнені рішучості працювати зі США, ЄС та іншими союзниками над новим планом Маршалла для країни.

Україна заслуговує ні на що інше, як знакові міжнародні зусилля щодо відновлення своїх міст, відродження їхньої промисловості та забезпечення їхньої свободи на довгий термін. Ми подвоюємо ставку. Ми йтимемо далі і швидше, щоб витіснити Росію з усієї України. І це має стати каталізатором ширших змін. Цю жорстку позицію ми маємо застосувати і до загроз, які виникають за межами України. Наш новий підхід базується на трьох напрямах: військова міць, економічна безпека та глибші глобальні союзи.

По-перше, нам необхідно зміцнити нашу колективну оборону. За словами президента Зеленського: "Свобода має бути краще озброєна, ніж тиранія".

Напередодні саміту НАТО в Мадриді ми повинні переглянути свої погляди. Ми давно стверджуємо, що НАТО має бути гнучким, рухливим та інтегрованим. Східний фланг має бути зміцнений, і ми маємо підтримувати ключові держави, такі як Польща. Ось чому ми збільшуємо нашу військову присутність і поглиблюємо нашу оборонну співпрацю.

Ми також маємо винести уроки з України. Велика Британія відправила зброю та навчила українські війська задовго до початку війни. Але світ мав зробити більше, щоб стримати вторгнення. Ми більше ніколи не зробимо ту ж помилку. Дехто стверджує, що ми не повинні надавати важкого озброєння, побоюючись спровокувати щось гірше. Але я вважаю, що бездіяльність була б найбільшою провокацією. Це час мужності, а не обережності.

І ми повинні забезпечити, щоб поряд з Україною Західні Балкани і такі країни, як Молдова та Грузія, мали стійкість і можливості для збереження свого суверенітету та свободи. Політика відкритих дверей НАТО є недоторканною. Якщо Фінляндія та Швеція вирішать приєднатися до нас у відповідь на російську агресію, ми маємо інтегрувати їх якнайшвидше.

І ми відкидаємо помилковий вибір між сильнішим традиційним захистом та сучасними можливостями. Нам необхідно захищатися від атак у космосі та кіберпросторі, а також на суші, у повітрі та на морі. Ми також відкидаємо хибний вибір між євроатлантичною безпекою та індо-тихоокеанською безпекою. У сучасному світі нам потрібне і те, і інше.

Нам потрібно глобальне НАТО. Під цим я не маю на увазі розширення членства на тих, хто з інших регіонів. Я маю на увазі, що НАТО має мати глобальну перспективу, вона повинна бути готова протистояти глобальним загрозам. Нам потрібно запобігати загрозам в Індо-Тихоокеанському регіоні, працюючи з нашими союзниками, такими як Японія та Австралія, щоб забезпечити захист Тихого океану. І ми повинні забезпечити, щоб такі демократії, як Тайвань, могли захистити себе.

На все це знадобляться ресурси. Ми виправляємо покоління недоінвестування. Ось чому прем'єр-міністр оголосив про найбільші інвестиції у наші збройні сили з часів холодної війни. У нашому комплексному огляді ми визнали Росію найбільш гострою загрозою, виявляючи таку ж пильність, як і східні союзники НАТО. Наразі активізуються й інші. Але нам усім треба йти далі. Витрата 2% на захист має бути підлогою, а не стелею. Немає заміни на жорстку військову силу, підкріплену розвідкою та дипломатією.

По-друге, нам необхідно визнати зростальну роль економіки у забезпеченні безпеки. У Великій Британії ми зараз використовуємо всі наші економічні важелі — торгівлю, санкції, інвестиції та політику розвитку — набагато наполегливіше. Ми розуміємо, що зростання коштом дешевого газу та грошей, що викачуються з клептократій, — це зростання, побудоване на піску. Це не те саме, що реальне стійке зростання за рахунок вищої продуктивності та великих інновацій.

Вільна торгівля та вільні ринки є найпотужнішим двигуном людського прогресу. Ми завжди відстоюватимемо економічну свободу. Але вільна торгівля має бути справедливою, а це означає грати за правилами. Надто довго багато хто наївно ставився до геополітичної сили економіки. Агресори ставляться до неї як до інструменту зовнішньої політики, використовуючи заступництво, інвестиції та борги як здійснення контролю та примусу. Вони безжальні у своєму підході. Наша відповідь не буде показувати їхню згубну тактику, але ми відповідатимемо їм у нашій рішучості.

Час порозумнішати. Доступ до світової економіки повинен залежати від гри за правилами. Більше безплатних проходів не може бути. Ми показуємо це на російсько-українському конфлікті — російська перепустка була анульована. Ми б'ємо по них усіма елементами економічної політики. Ми підвищили тарифи на російські товари. Ми відрізали їх від умов СОТ. Ми заборонили їхнім кораблям заходити до наших портів, ми заборонили їхнім літакам заходити до наших аеропортів. Ми наклали санкції на більшу кількість осіб та організацій, ніж будь-яка інша країна, вдаривши по російських банках, олігархах, оборонних компаніях, резервах Центрального банку та постачанню нафти та газу.

Ми припиняємо фінансування воєнних дій Путіна. Ми також скорочуємо інвестиційні зв'язки з Росією – забороняємо нові зовнішні інвестиції та припиняємо дію віз для інвесторів. Водночас ми знімаємо всі імпортні тарифи для України та підтримуємо українську економіку кредитними гарантіями, фіскальною підтримкою та інвестиціями.

Ми показуємо, що економічний доступ більше не є даністю. Це має бути зароблено. Країни мають грати за правилами. І це включає Китай. Пекін не засудив російську агресію чи її воєнні злочини. Російський експорт до Китаю зріс майже на третину у першому кварталі цього року. Вони намагалися змусити Литву. Вони коментують, хто має чи не має бути членом НАТО. І вони швидко будують збройні сили, здатні проєктувати силу вглиб областей, що становлять європейський стратегічний інтерес.

Але Китай не є непроникним. Говорячи про підйом Китаю як неминучий, ми робимо за нього роботу Китаю. Насправді їхнє піднесення не є неминучим. Вони не продовжуватимуть зростати, якщо не гратимуть за правилами. Китаю потрібна торгівля з G7. Ми представляємо половину світової економіки. І ми маємо вибір. Разом із Росією ми показали, який вибір ми готові зробити, коли порушуються міжнародні правила. І ми показали, що готові надавати перевагу безпеці та повазі суверенітету, а не короткостроковій економічній вигоді. Не в останню чергу тому, що ми знаємо, що ціна бездіяльності є вищою.

Річ у тому, що більшість світу поважає суверенітет. Лише небагато ізгоїв і аутсайдерів цього не роблять. Тому ми тісно співпрацюємо з союзниками та друзями — старими та новими. І той самий наполегливий підхід, який може стримувати наших суперників, може стати потужним двигуном процвітання та безпеки. Ось чому ми будуємо нові торговельні зв'язки, зокрема працюємо над угодами про вільну торгівлю з такими країнами, як Індія та Індонезія.

Ми ділимося своїм досвідом у галузі науки та техніки, підписуючи нові партнерські угоди по всьому світу. І ми пропонуємо найкращу пропозицію в галузі розвитку, з інвестиціями в країни з низьким рівнем доходу, які надходять без ворожих умов. Будучи жорсткими та згуртованими, працюючи разом та розширюючи торгівлю, ми можемо позбавити агресорів їхніх важелів впливу та зменшити стратегічну залежність.

Ми можемо допомогти один одному пережити шторм стрімкого зростання цін на їжу та енергоносії. Минулого тижня у Світовому банку ми отримали 170 мільярдів доларів, щоб допомогти країнам із низьким доходом упоратися з цими проблемами. І ми випереджаємо інші можливі напрями стратегічної залежності. Чи то є корисні копалини або рідкісні метали, ми об'єднуємо зусилля, щоб запобігти майбутнім проблемам до того, як вони виникнуть. Так ми зміцнимо нашу загальну економічну безпеку.

Це призводить до останнього пункту, який полягає в тому, що наше процвітання та безпека мають ґрунтуватися на мережі міцних партнерських відносин. Фундаментальний принцип полягає в тому, що, попри труднощі, ми не повинні замикатися у собі та прагнути автаркії. Ми повинні простягнути руку і ухвалити нові партнерські відносини, які голландці та інші називають "відкритою автономією".

Ми знаємо, що у світі, де зловмисні суб'єкти намагаються підірвати багатосторонні інститути, велику роль відіграватимуть двосторонні та багатосторонні групи. Партнерства, такі як НАТО, G7 та Співдружність, є життєво важливими. Ми повинні продовжувати зміцнювати наш альянс НАТО зв'язками по всьому світу, такими як Об'єднані експедиційні сили під керівництвом Великої Британії, 5 Eyes та партнерство AUKUS, яке ми маємо з США та Австралією. І ми хочемо продовжувати розвивати наші зв'язки з такими країнами як Японія, Індія та Індонезія.

Ми також повинні спиратися на сильне ядро, яке ми маємо в G7. Під час головування Великої Британії минулого року я була рада зібрати за одним столом таких друзів, як Австралія, Корея, Індія, Південна Африка та АСЕАН. "Велика сімка" має діяти як економічне НАТО, колективно захищаючи наше процвітання. Якщо економіка партнера стає мішенню агресивного режиму, ми маємо діяти, щоб підтримати його. Один за всіх та всі за одного.

І 141 країна з усіх континентів, які проголосували за засудження дій Росії в ООН: я чую ваш голос. Я поділяю ваше обурення незаконною війною Росії. Я поділяю вашу фундаментальну віру в суверенітет, чесну гру та верховенство закону. Тож працюймо разом. Встановім глибші зв'язки. Будьмо кращими трейдерами, інвесторами та партнерами, ніж агресори. Велика Британія готова робити щось по-іншому, думати по-іншому і працювати з вами по-іншому, щоб досягти мети.

У колективній дії величезна сила. І дозвольте мені прояснити, це також стосується альянсів, до яких Велика Британія не входить. Ми підтримуємо Індо-Тихоокеанську четвірку. Ми підтримуємо орієнтований на зовнішній світ ЄС та тісно співпрацюємо по Україні. Ми підтримуємо АСЕАН, Африканський союз та угоду між США, Мексикою та Канадою. Ми відкидаємо старі ідеї ієрархічних систем, закритих груп та сфер впливу.

Ми хочемо, щоб мережа партнерських відносин охоплювала весь світ, обстоюючи суверенітет та самовизначення та сприяючи загальному процвітанню. Велика Британія буде активною та гнучкою частиною цієї мережі.

Висновок: ваші високоповажності, пані та панове, геополітика повертається. Після холодної війни ми всі думали, що мир, стабільність і процвітання невблаганно поширяться по всій земній кулі. Ми думали, що засвоїли уроки історії і що марш прогресу триватиме безперешкодно. Ми помилялися. Але це не порада розпачу.

Перед зростанням агресії ми маємо можливість діяти, і нам потрібно діяти зараз. Ми маємо бути наполегливими. Агресори дивляться на те, що сталося в Україні. Ми повинні переконатись, що вони отримують правильне повідомлення.

Разом ми маємо величезну силу. Використовуймо її, щоб створити кращий, безпечніший світ і сильнішу глобальну економіку. Це вимагатиме енергії всіх людей у цій кімнаті та за її межами. Буде важко. Але ми маємо активізуватися та взяти на себе відповідальність. Агресори готові бути сміливими — ми маємо бути сміливішими. Так ми забезпечимо відновлення суверенітету України. Так ми забезпечимо, щоб агресія та примус зазнали невдачі. Саме так у всьому світі ми переможемо у цю нову еру миру, безпеки та процвітання.

Дякую.

  • 5 вересня стало відомо, що глава МЗС Британії Ліз Трасс здобула перемогу на виборах лідера Консервативної партії. За неї віддали 81326 голосів. Її конкурентом у прем'єрських перегонах був ексканцлер казначейства Ріші Сунак, якого підтримали 60 399 консерваторів.
  • Раніше посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс заявила, що підтримка України продовжиться, хто б не змінив Бориса Джонсона на посаді прем'єр-міністра.
  • Трасс заявила, що готова у разі потреби натиснути "ядерну кнопку".

Читайте також: "Вами захоплюються від Києва до Карлайлу". Трасс подякувала Джонсону за боротьбу з Путіним