Українці стали менше довіряти Раді. Нардеп: Це через закритість та слабкість комунікації
На падіння рівня довіри до українського парламенту впливають закритість та слабкість комунікації. Таку думку у коментарі для LIGA.net висловив глава комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
За його словами, на початку великої війни всі українські інституції отримали рекордні рівні довіри, оскільки "були символом боротьби проти агресора та окупанта".
"Така ситуація тривала до завершення контрнаступу та зміни ситуації на фронті. Тоді всі українські інституції, медіа та навіть суспільні організації почали втрачати довіру та повертатися на рівень 2021 року", — зазначив нардеп.
На думку Юрчишина, на довіру українців до парламенту впливає ще низка факторів.
"Відсутність журналістів в парламенті точно не додає довіри. У нас унікальна ситуація, коли під час війни парламент не припиняє роботу. Але чи достатньо ВР про неї інформує? Ні, бо це створює конкуренцію виконавчій владі, Офісу президента", – говорить він.
Ще один фактор – низький інтерес суспільства до політики, вважає нардеп: "Ключовою темою є війна. Вона вимагає єдності".
- Наприкінці 2023 року проти грудня 2022 року серед українців зросла критика органів влади, йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології. Частка тих, хто довіряє Верховній Раді, знизилася з 35% до 15%, а частка тих, хто не довіряє – зросла з 34% до 61%.
- Очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк, продовжуючи цю тему, вважає, що довіра до президента Володимира Зеленського падає через те, що в умовах війни владі доводиться робити "не тільки те, що подобається абсолютній більшості", але "бігати за рейтингами" не потрібно.
Читайте також: Зеленський втратив ще 13% довіри за два місяці. Чому рейтинги падають, попри війну
