USD:  28.41  28.72   EUR:  34.59  35.28  

Климпуш-Цинцадзе: Некоторые министерства думают только о себе

11.01.2018 14:33
Вице-премьер Украины - о внутренних проблемах власти, которые мешают на пути в ЕС и НАТО
Климпуш-Цинцадзе: Некоторые министерства думают только о себе
Климпуш-Цинцадзе (фото - LIGA.net)
Владі не вистачає якісних кадрів для впровадження реформ на шляху до ЄС і НАТО, кожне міністерство думає лише про власні інтереси, а зволікання з Антикорупційним судом - відповідальність Верховної Ради. Про це і інше віце-прем’єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла в інтерв'ю LIGA.net.

- Часто чути критику, що наші плани співробітництва з ЄС та НАТО виконуються на 10-20%. Чому так складається ситуація?

- Я би обережно ставилася до кількісного вимірювання виконання тих чи інших завдань. Воно не відображає суті завдань, які були реалізовані. Це досить умовне визначення. І саме тому зараз при розробці річної національної програми Україна-НАТО на 2018 рік ми фокусуємося на тому, щоб оцінювати виконані завдання за якістю. Тому кількісні оцінки не завжди об’єктивно відображають реальність. 
 
Є проблеми з невиконанням і угоди про асоціацію з ЄС, і річної національної програми співробітництва з НАТО. І це пов’язано з кількома речами. Наприклад, недостатнім фаховим забезпеченням міністерств і відомств. Не вистачає людей, які могли би виконувати на відповідному рівні ті завдання, які стоять перед нами. Навіть в офісі віце-прем’єра ми маємо можливість набрати близько 50 людей, на даний момент заповнені 32 посади, і є 18 вакансій, і зараз оголошені нові конкурси. Це позитивно, що ми почали реформу державної служби і розпочали набір реформаторських кадрів, але це означає, що ми перезавантажуємо додатковими новими конкурсами набір, і це затягує процес. Людей не вистачає, а кількість завдань дедалі збільшується.

І є проблемний момент співпраці з парламентом. У деяких випадках є комітети, зокрема, з європейської інтеграції, які намагаються просувати євроінтеграційні закони. Ми співпрацюємо з аграрним комітетом, який підтримав і зробив можливим у 2017 році ухвалення рамкових системних законів щодо державного контролю якості та безпечності харчових продуктів, а також закону про безпечність і гігієну кормів для тварин. Це означає, що ми переходимо до так європейської системи контролю якості та безпечності харчових продуктів за так званим принципом "від лану до столу": від проб ґрунту - до зберігання готової продукції на полицях крамниць. Нам ще треба кілька законопроектів ухвалити щодо використання матеріалів, які контактують із харчовими продуктами, про маркування харчової продукції, тому що ми, як споживачі, маємо знати, що точно міститься в цьому продукті. 

Є позитивні приклади співпраці, але є комітети, де ми "провисаємо" у євроінтеграційних законах. У нас немає системи, за якою ми могли би унеможливити ухвалення антиєвроінтеграційних законів. Це велика проблема, яка нас жорстко відрізняє від тих центральноєвропейських країн, що ухвалили кілька десятиліть тому рішення, що вони будуть у ЄС і не будуть сперечатися щодо євроінтеграційних законів. А ми часто бачимо, що під красивою назвою "євроінтеграція" хтось хоче протягнути закони, які суперечать угоді про асоціацію і нашому цивілізаційному вибору. 

І для мене як віце-прем’єра, що відповідає за координацію зусиль з європейської та євроатлантичної інтеграції, є багато перешкод - в нас немає традиції, культури шукати міжвідомчої координації. До цього часу міністерства поводяться так, ніби є тільки їхні інтереси. Моє завдання полягає в тому, щоб знайти компроміс.

- Чи знято питання з позбавлення незалежності антикорупційних структур, що передбачає зареєстрований в Раді законопроект №7362? Західні партнери різко розкритикували цей законопроект. А функціонування незалежних інституцій з розслідування корупційних злочинів було одним з критеріїв набутття безвізового режиму, і у випадку їх знищення можливе призупинення безвізового режиму. І коли буде прийнято рішення про Антикорупційний суд, створення якого бажають бачити західні партнери?

- Я насправді дуже рада, що не було висунуто на голосування законопроект щодо політичного впливу парламенту на антикорупційні органи, і я сподіваюся, що реакція, яку ми отримали і в уряді, і серед громадськості, і від наших закордонних партнерів, є достатньо стримуючим фактором для українських політиків у Верховній Раді не виносити це питання на розгляд і не ухвалювати його.

Антикорупційний суд є потребою. Хоча всі наші суди мають пройти горнило очищення і стати реально справедливими. Саме таке завдання стояло перед нами, коли в 2013 році ми виходили на Майдан, і це було про справедливість і про можливість її добитися. Це саме про суди. З боку уряду ми робимо все, щоб Антикорупційний суд міг якомога швидше функціонувати. На це виділені кошти в бюджеті, ми зробимо все, щоб запустити роботу цього суду. Але зараз м’яч на боці законодавців. Прогнозувати важко, але це має бути пріоритет перших тижнів роботи Верховної Ради в новому році. 

- Чи є проблеми з виконанням міграційних критеріїв безвізового режиму?

- Є незначна кількість людей, яким було відмовлено у в’їзді в ЄС. Разом із тим ми бачили доповідь Єврокомісії щодо тих моментів, на які потрібно звернути увагу різним країнам, які мають безвізовий режим з ЄС.

- А для України в чому ці вимоги полягають?

- Це антикорупційні заходи, питання управління кордонами, розміщення біженців. І вже в січні ми збираємо нараду з цих питань, щоб ті зауваження, які нам були висловлені, не перетворилися на проблемні моменти. Щороку здійснюватиметься аналіз роботи безвізового режиму для кожної країни, тому на кінець 2018 року ми матимемо такий аналіз. 

- Які вимоги висуваються до нас щодо питань управляння кордоном, розміщення біженців?

- Ви пам’ятаєте 144 завдання, які ми виконали в рамках візової лібералізації. Це стосується того, в яких умовах утримуються люди, які просять притулку. Для нас також важливо, щоб кількість українців, які шукають притулку в ЄС, не перебільшувала на 50% тих цифр, які були раніше. Інакше переходимо в зону ризику.

- На саміті Східного партнерства нам пообіцяли пакет допомоги у 2 млрд євро від ЄС, але цьому передувало те, що ми втратили пакет допомоги на 600 млн євро через гальмування реформ. Чому так сталося? Чи вирішено питання експорту деревини, що псує відносини з ЄС вже два роки?

- Скасування мораторію на експорт необробленої деревини відповідно до недискримінаційних положень Угоди про асоціацію було однією з вимог надання третього траншу макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро з 2015 до 2017 років. Але саме через це і через незапровадження арифметичного логічного аналізу електронних декларацій ми і не отримали останній транш.
 
Разом з тим ми працюємо з ЄС, було оголошено, що ЄС готовий розглянути питання наступної великої макрофінансової допомоги на 2018-2019 роки. Зараз є завдання обговорити і розмір допомоги, і вимоги до нас. Поки немає в нас переліку цих вимог, і не початі офіційні перемовини, на яких умовах Україна отримає транш. Я думаю, що деякі із завдань, які стояли для отримання останнього траншу макрофінансової допомоги, "перекочують" до нових вимог. 

Із боку уряду і я, і прем’єр доклали зусиль, щоб НАЗК вирішило питання перевірки декларацій у співпраці з міжнародними партнерами, Державною службою захисту зв’язку, і мені здається, що ми вийшли на той алгоритм, на ту дорожню карту, як ми виконаємо це завдання. На жаль, НАЗК самостійно не спромоглося реалізувати це завдання. Сподіваюся, що після того, як два члени НАЗК були дообрані, і з 5 членами воно буде функціонувати ефективно. Важливо, щоб всі антикорупційні інститути працювали повноцінно.

- В аспекті євроатлантичної інтеграції цікавлять відносини з Угорщиною, яка вже блокувала засідання комісії Україна-НАТО. Чи не буде такий успішний прогрес у відносинах з альянсом перерваний цим конфліктом через закон про освіту?

- Перш за все, дуже прикро, що таку емоційну і невиважену реакцію отримала сьома стаття освітнього закону, який модернізовує нашу систему освіти. Мені прикро, що наші угорські партнери відмовилися від ефективного діалогу, а скористалися шантажем на багатосторонньому рівні, блокуючи прогрес в євроатлантичній царині, та погрожуючи блокувати й євроінтеграцію. 

Міністр освіти і міністр закордонних справ переймаються питаннями взаємодії з угорською меншиною на Закарпатті. Потрібно і далі вести цивілізований діалог, коли кожна країна має свій національний, безпековий інтерес, який вона реалізовує і відповідально ставиться до прав національних меншин. Саме такий діалог треба вести з Угорщиною. Будемо сподіватися, що наша прогнозована позиція зможе дати результат, що нас виведе з глухого кута, в який ми зайшли з нашими угорськими партнерами. 

Держава зверне пильнішу увагу на регіони, де є і угорська меншина, і компактні місця проживання румунської меншини. Ми зараз пожинаємо плоди нашої бездіяльності протягом 20+ років. І дуже серйозна роль має бути зараз у місцевої обласної влади. На даний час я не бачу, щоб очільник обласної влади поводився відповідально щодо виконання державних завдань.

- Мені здається, Генадій Москаль має інакшу точку зору на це питання.

- Ви знаєте, моя родина походить із Закарпаття. Я українка, яка вміє говорити угорською мовою. А це означає, що утисків її там немає. Я, приїжджаючи туди на канікули, навчилася і від друзів, і від бабусі угорської мови. Говорити про утиски угорської мови неправильно. Але для того, щоб угорські діти мали можливість реалізувати себе в Україні, не тільки у владі, а щоб бути бухгалтером чи підприємцем, ти маєш знати, що говорять українські закони. Ми готуємо цих дітей, щоб вони могли повноцінно реалізувати себе в нашій країні. Все, що ми робимо зараз - це, щоб вони почувалися впевненіше завтра, а не щоб вони не бачили можливостей для самореалізації поза своїми містечками та селами на Закарпатті, або бачили своє майбутнє тільки в Угорщині. Ми працюємо для того, щоб вони бачили своє майбутнє в Україні.

- Це зрозуміло нам. Але зараз угорський уряд зображує себе як "ображену людину", говорить про порушення договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорщиною від 1992 року, та декларації про принципи співробітництва по забезпеченню прав меншин від 1991 року, де прописано, що має бути забезпечено навчання мовою меншин на всіх рівнях навчання.

- Ми не відмовляємося від цього - забезпечимо, але з одночасним вивченням як української мови та літератури, так і деяких предметів українською, щоб мати громадян, які спроможні себе реалізувати тут, в Україні. Скільки предметів, які будуть вивчатися іноземними мовами, і в який спосіб буде йти перехід для тих, хто вчиться не слов’янськими мовами (як угорська та румунська) - це буде визначено певною автономією шкіл. Але діти мають знати мову держави, громадянами якої вони є. Ми не повинні мати тих жахливих цифр, коли 75% випускників Берегова не можуть скласти іспит ЗНО з української. Ми маємо це виправляти.

З Угорщиною ми маємо емоційну дискусію, незгоду, непорозуміння, що десь свідомо загострюється у внутрішньому вжитку угорською владою. Називати ворожнечею це не можна. Щодо порушень двосторонніх угод, - рекомендації Венеційської комісії підкреслюють, що Україна зобов’язання за міжнародними та двосторонніми угодами не порушила. І це виявилося несподіванкою для Угорщини. 

Ми проактивно пішли на те, щоб дати Венеційській комісії на оцінку мовну статтю закону про освіту, зобов’язалися, що ми рекомендації венеційської комісії будемо втілювати в життя. Ми готові це робити.
 
Венеційська комісія наголосила, що держава має обов’язок забезпечити знання державної мови громадянами своєї країни. Ті аргументи, що спочатку наводила Угорщина, вони дещо нівельовані цим рішенням і рекомендаціями Венеційської комісії. Ми будемо докладати зусиль, щоби вирішити це питання в двосторонній площині, проводити консультації і з угорською меншиною, і з Угорщиною напряму. Також розраховуємо на те, що наші партнери по НАТО впливатимуть на угорських колег для переведення цього питання суто в двосторонню площину. Цей закон про освіту проходив консультації і з представниками меншин протягом двох років. 

На жаль, закон безпосередньо при голосуванні в другому читанні був перероблений в такий спосіб, який не мав попередніх консультацій із нацменшинами. Хочемо ми це розуміти, чи ні, це є право законодавців, вони мають право це робити. Але та редакція мовної статті, яка була ухвалена, не порушує прав нацменшин. Вона дає можливість через закон про середню освіту, що має ще бути ухвалений, і через підзаконні акти захистити як інтереси громадянина, так і інтереси громадянина-представника нацменшини.

Подписывайтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook и Google+: в одной ленте - все, что стоит знать о политике, экономике, бизнесе и финансах.
Георгий Эрман ЛIГАБiзнесIнформ
Информационное агентство
www.liga.net
Печать
- cамые яркие фото дня в Instagram

Новости партнеров

Загрузка...
Loading...
Новости партнеров