"Хто дасть кращі гарантії Україні". У Польщі та Латвії висловилися щодо договору про копалини від ЄС
Європейська угода з Україною про корисні копалини, якщо вона буде запропонована, може бути конкурентної до американського варіанта. Про це під час пресконференції у Варшаві заявили президенти Польщі та Латвії Анджей Дуда й Едгарс Рінкевичс, передає Укрінформ.
Стосовно можливої угоди від Євросоюзу, Дуда заявив, що йдеться не лише про отримання прибутків від користування з українських копалин, але й про гарантії безпеки для України.
Політик зазначив, що "усі процеси відбуваються у контексті мирних переговорів і того, що за ними приховується".
Президент Польщі переконаний, що важливо, аби ці переговори призвели до тривалого миру, який буде гарантувати існування незалежної української держави.
"Тому, для мене очевидно, що як з американської сторони, так і з боку Єврокомісії (хоча для мене незрозуміло, на якому етапі це відбувається) усе має бути пов’язано з гарантіями безпеки для України. Тобто в обмін за черпання з цих копалин Україні буде надано гарантії безпеки з дотриманням стратегічних інтересів", – розповів він.
Лідер Польщі зауважив, що все зводиться до питання "хто дасть кращі й надійніші гарантії безпеки" для України.
Схожу думку висловив і Рінкевичс: він наголосив, що Європа хоче бути за столом переговорів, і вона має запропонувати конкретику Україні, зокрема, і в економічній сфері.
Президент Латвії додав: "Україна вирішуватиме про те, як, з ким і на яких умовах це відбуватиметься. І, по-друге, конкуренція – це завжди добре".
Раніше у Єврокомісії заявили, що ЄС не пропонував Україні нову взаємовигідну угоду щодо видобутку корисних копалин.
Напередодні президент США Трамп заявив, що завдяки угоді про корисні копалини з Україною Штати повернуть "десятки мільярдів доларів". Раніше політик говорив про нібито сотні мільярдів українського боргу.
Президент Зеленський заявляв, що Україна отримала $100 млрд допомоги від США. Він додав, що насправді не готовий фіксувати навіть $100 млрд "боргу", оскільки ці кошти виділялися як гранти.
Український лідер пояснював, що перший варіант угоди не підписали через проблеми з гарантіями безпеки у тексті. Удосконалену версію тексту також поки що не підписали.