День святого Василя Великого: коли святкувати у 2025 році, народні традиції свята
Коли день святого Василя Великого у 2025 році: 1 чи 14 січня
День святого Василя Великого у 2025 році святкується 1 січня. Раніше, за юліанським календарем, свято припадало на 14 січня. Нагадаємо, у вересні 2023 року в Україні ухвалили новоюліанський церковний календар, за яким багато церковних свят святкуються раніше на 13 днів.
Хто такий Василь Великий: історія святого
Василь Великий – визначний церковний діяч, що жив у IV столітті й був архієпископом у місті Кесарії Каппадокійській. Василя Великого ще називають одним з Отців християнської церкви. Також на рівні з Іваном Златоустом та Григорієм Богословом вважається одним із Трьох Святителів.
- Архієпископ зробив значний вклад у розвиток християнства, саме за це його нарекли Великим. Він відрізнявся винятковим даром проповідництва. Саме він першим створив іконостас.
- Василь Великий залишив значну духовну спадщину, написав багато церковних праць та пояснень святого письма. Архієпископ писав богословські твори про християнство, описав християнський сенс Святої Трійці та Хрещення.
- Василь Великий також заклав основи чернечого життя, його вважають законодавцем чернецтва і дуже шанували у старовинній грецькій церкві.
- Святий Василь створив Божественну літургію, що отримала назву – Літургія Василя Великого. Служиться у церквах візантійського обряду лише 10 разів у рік на великі свята.
Свято Василя – народні традиції
Свято Василя Великого переплітається з народними дохристиянськими традиціями і міцно переплітається зі святом Маланки, Щедрим вечором, що відзначається в переддень – 31 грудня. За українськими традиціями святкування Нового Року були пов’язані з урожаєм і природою.
- Традиція засівати на Василя. На Василя рано вранці хлопці або юнаки обходили сусідів та родичів і засівали на подвір’ї зерном, співаючи або промовляючи добрі побажання на багатий врожай господарям. Слід зазначити різницю у щедруванні та посіванні. У Щедрий вечір, 31 грудня, щедрують і прославляють господарів. Засівати можна було житом, пшеницею, вівсом та ячменем. А от гречкою або горохом засівати категорично заборонено, це принесе нещастя господарям. Діти дуже любили ці обряди, оскільки могли отримати смаколики або й навіть гроші, господарі запрошували їх до хати та пригощали.
- Молотіння дідуха. Важливе місце займав у свято дідух – зерновий сніп, що ставили у хатах до Різдва. Такий обряд має язичницькі ознаки, але завжди був важливим у циклі зимових народних свят. Першому засівальнику випадала честь обмолотити дідуха. Насіння з нього берегли аж до посівної, щоб був багатий урожай. А сам дідух спалювали у саду.
- Традиція полазника. Першого відвідувача називали полазником. Його обов’язково запрошували до хати, навіть якщо це був кіт або пес. За обрядом, полазника слід гостинно прийняти, це принесе господарям багатство та добробут.
Що можна і не можна робити на Василя
День Василя шанується в народних традиціях, тому має багато прикмет та заборон.
- Жінкам та дівчатам ні в якому разі не можна засівати.
- Не можна і дівчину запрошувати першою до хати у свято Василя.
- Заборонено жінкам у свято шити й вишивати.
- Також поганою прикметою вважається рахувати дрібні гроші, це пророчить бідність.
День Василя Великого слід проводити у родинному колі в добрих побажаннях своїм близьким та сусідам. Вірянам бажано відвідати церкву та послухати літургію Василя Великого. Свято є родинним, тому 1 січня найкраще проводити в теплій, домашній атмосфері, у добрих думках та почуттях.