Павел Яблонський (Фото: EPA)

У міністерстві закордонних справ Польщі заявили, що остаточне примирення між країнами не може бути без "врегулювання" питання Волинської трагедії. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ країни Павел Яблонський.

За його словами, Польща підтримує Україну "настільки, наскільки це відповідає її національним інтересам" — він закликав "поважати людей, які допомагають".

Яблонський заявив, що поляки з розумінням ставляться до емоцій українців, які зазнали агресії Росії, "проте емоції можуть бути поганим порадником".

"Неповага до союзників не допомагає у досягненні дипломатичних цілей, наприклад, у зусиллях щодо збільшення масштабів та форм допомоги. Головною загрозою як для Польщі, так і для України залишається Росія. В Україні йде війна, розв'язана Росією, яка також загрожує Польщі. Захист від цієї загрози є нашим найважливішим спільним інтересом на цей момент. Це не означає, що між Польщею та Україною немає питань, з яких ми ще не досягли згоди. Ми говоримо про це чесно та відкрито між собою, хай і не завжди публічно", — написав дипломат.

Заступник міністра наголосив, що підтримка України в експорті зерна на неєвропейські ринки не може здійснюватись коштом сільського господарства Польщі.

"З погляду інтересів України було б доцільніше, щоб Україна чинила тиск на інститути ЄС, щоб вони підтримували країни-члени у розвитку інфраструктури, необхідної для транзиту зерна", — вважає чиновник.

Резюмуючи, він назвав Волинську трагедію "геноцидом, вчиненим українцями проти поляків".

"Без врегулювання цього злочину, розблокування ексгумації та поминання його жертв не буде справжнього польсько-українського примирення чи інтеграції України з ЄС", — зазначив Яблонський.

ДОВІДКА. Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") — взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих. 17 грудня 2014 року, під час виступу у Варшаві перед обома палатами польського парламенту та за присутності польського президента Коморовського, прем’єрки Польщі Копач та членів уряду Польщі, президент Порошенко попросив у поляків пробачення за Волинську трагедію. На початку червня 2016 року відомі українці, зокрема президенти Кравчук та Ющенко, звернулись із відкритим зверненням до уряду Польської держави та всього суспільства, в якому були слова "пробачаємо та просимо про вибачення".
  • Раніше МЗС України викликало посла Польщі після заяви представника президента Польщі Марцина Пшидача. Він заявив, що Україні "варто було б почати цінувати" роль Польщі у допомозі. Посадовець сказав це в контексті обговорення заборони на імпорт української сільгосппродукції в Польщу.
  • За результатами зустрічі з послом представник МЗС Ніколенко написав, що такі заяви не відповідають дійсності та є неприйнятними. Водночас він заявив, що українсько-польська дружба "набагато глибша за політичну доцільність".
  • МЗС Польщі викликало посла України через "заяви представників української влади".
  • Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що виклик польського посла в українське МЗС не мав статися, таких "помилок" не повинно бути, а Польща завжди захищатиме своє "добре ім'я", безпеку, а інтереси "жодної іншої країни" ніколи не переважатимуть над інтересами Республіки Польща.

Читайте також: Зеленський: Ми не дамо зіпсувати відносини народів України та Польщі, емоціям варто охолонути