Фото: Depositphotos

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова вивчає законопроєкт про регуляцію Telegram та інших сервісів, який ініціює нардеп від Євросолідарності Микола Княжицький. Якщо документ влаштує комітет – його підтримають. Про це у коментарі LIGA.net повідомив голова профільного комітету, нардеп від Голосу Ярослав Юрчишин.

Він повідомив, що комітет вивчає документ, але він є безпосередньою ініціативою Княжицького.

Юрчишин зазначив, що комітет подивиться на законопроєкт, оскільки він загалом повторює те, що вводить Digital Service Act у Європейському Союзі.

За словами нардепа, якщо документ підійде – комітет підтримає його.

"Якщо бачитимемо прогалини, то будемо думати: чи підтримувати й правити в процесі, чи подавати альтернативний [законопроєкт]", – пояснив голова комітету.

Сьогодні нардеп Княжицький опублікував у Facebook допис, у якому анонсував свій законопроєкт щодо регулювання Telegram та інших сервісів.

Політик заявив, що заблокувати месенджер не пропонується – йдеться про те, щоб запровадити для сервісів, через які поширюють масову інформацію (Telegram лише один з них), "приблизно таке саме" регулювання, яке встановлене законодавством для платформ на кшталт YouTube.

Читайте також: Дуров розповів, звідки Telegram бере гроші. Компанія прагне стати прибутковою у 2025 році

За словами Княжицького, для платформ на зразок Telegram зміниться наступне:

→ платформи будуть повинні реагувати на поширення через них контенту, який заборонено поширювати в інших медіа (порнографія, пропаганда наркотиків, глорифікація фашизму, виправдовування російської агресії тощо); перелік заборон залишається тим самим і не змінюватиметься законопроєктом;

→ платформи будуть зобов'язані на запит Нацради з питань телерадіомовлення розкривати структуру власності та джерела фінансування (те саме вже передбачено для інших медіа та сервісів);

→ якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, то платформа не зможе використовуватися державними органами та структурами, які обробляють персональні дані українців;

→ у цьому випадку такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватися на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей;

→ обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю не діятимуть щодо Сил безпеки і оборони через особливості їх діяльності (але обмеження та заборони для них зможе встановити уряд через відповідну постанову).

Щодо пристроїв, які використовуються для службових цілей, то Княжицький зауважив, що це відповідає практиці, яка вже існує у Швейцарії та деяких країнах ЄС.

Як приклад Княжицький навів Норвегію, яка не є членом ЄС. Там з березня 2023 року посадовцям заборонено використовувати Telegram на службових пристроях. Під таку ж заборону потрапив і TikTok, писало місцеве ЗМІ The Local.

Видання Bloomberg з посиланням на свої джерела писало, що  у Центральному розвідувальному управлінні США аналітикам щодо Росії заборонено використовувати робочі комп’ютери для доступу до Telegram.

Читайте також: Проблемні Telegram-канали. СБУ: Моніторимо інтернет та ділимося даними з владою – документ

  • 14 лютого представник воєнної розвідки Андрій Юсов заявив, що стосовно Telegram дійсно існують загрози. Держава вибудовує комунікацію з адміністраціями всіх платформ, але найважче такий процес проходить саме з цим месенджером.
  • У відповідь представник Telegram заявив LIGA.net, що месенджер "є і завжди був безпечним для українців та користувачів у всьому світі".
  • 28 лютого нардеп Юрчишин повідомив LIGA.net, що адміністрація Telegram наразі відмовляється йти на контакт з українською владою та блокувати канали, які поширюють російську пропаганду. За його словами, за таких умов "звісно, логічним" виглядає блокування месенджера.

Читайте також: Податкові перевірки Telegram-каналів. Нардеп: Це не пов'язано з деанонімізацією