Єрмак розкрив, чому займається міжнародною політикою: Працюю як радник із нацбезпеки
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак пояснив, що він займається зовнішньою політикою, оскільки виконує функції радника з питань національної безпеки, котрі є в інших країнах. Про це посадовець розповів в інтерв'ю Європейській правді.
Єрмак заявив, що його робота, як у радників із нацбезпеки
Журналіст зазначив: у суспільстві є запитання, чому зовнішньою політикою "так багато" займається голова ОП, а не, наприклад, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Єрмак відповів: на відміну від України, у багатьох країнах (наприклад, США та інших) дуже багато питань делегуються президентами до радників із питань національної безпеки та радникам із питань зовнішньої політики.
За його словами, в Україні такий формат традиційно "не дуже" використовувався, наразі ж багато функцій щодо міжнародних відносин виконується ОП.
"Я думаю, ніхто не буде сперечатися, що головним дипломатом країни є саме президент Володимир Зеленський, і ми бачимо це за результатами. І тому, безумовно, як керівник ОП, виконуючи доручення президента, я займаюся багатьма питаннями. В цьому сенсі я працюю, якщо порівнювати, як в інших країнах працюють радники з питань національної безпеки", – пояснив посадовець.
Єрмак зазначив, що саме тому він спілкується зі своїми колегами зі США Джейком Салліваном та з Німеччини Єнсом Плетнером, а також з іншими радниками з питань нацбезпеки. Слово "колеги" використав сам посадовець.
На запитання, чи є сенс у такому разі внести зміни до законодавства України, голова ОП заявив, що це питання не до нього – і не в його повноваженнях змінювати закони та виступати з такими ініціативами.
Як розподіляються повноваження між Єрмаком та Кулебою?
Щодо того, як розподіляються його повноваження та повноваження голови МЗС Кулеби, Єрмак заявив, що в нього "гарні відносини" з міністром та міністерством взагалі.
Він зазначив: у сучасних умовах проти України працює військова машина Росії – і в кожній країні, особливо Глобального півдня, у росіян є великі групи людей, які працюють агентами впливу.
"Це і медіа, це і спілкування з елітами регіональними й так далі. І тому сьогодні ось така традиційна дипломатія, на жаль, має межі свої. А нам сьогодні треба досягати результати, не маючи цих меж. І тому ми працюємо всі як команда президента", – пояснив Єрмак.
Він наголосив, що не бачить проблем щодо розмежування цих повноважень, і що суперечностей немає, оскільки головним дипломатом є президент.
"Мої повноваження закінчується там, де закінчуються доручення президента"
Єрмак заявив: "Мої повноваження закінчуються там, де закінчуються доручення президента". Посадовець додав, що такі доручення "бувають різні", але оскільки головним дипломатом є президент, то голова держави "чітко розуміє" функції МЗС та міністра Кулеби.
Зокрема, як приклад успішної роботи президента Єрмак навів візит Зеленського до США, де той взяв участь у щорічних зборах американської Національної асоціації губернаторів.
На цьому заході український лідер мав зустрічі з багатьма губернаторами, зокрема з очільником Міннесоти Тімом Волцем, який згодом став кандидатом у віцепрезиденти США від демократів, підсумував очільник ОП.
- Єрмак дійсно регулярно працює з радником із нацбезпеки Білого дому Салліваном – це може свідчити про те, що у США фактично визнають рівнозначність їхніх посад. У січні Єрмак зустрічався із Салліваном на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, голова ОП заявив, що радник із нацбезпеки – великий друг України, який за цей час також став його "добрим другом".
- Утім, того ж місяця Єрмак телефоном говорив з очільником МЗС Угорщини Петером Сійярто. За результатами голова ОП заявив, що Угорщина та Україна налаштовані на відкритий діалог щодо обговорення двосторонніх відносин.
- Згодом в Ужгороді відбулася зустріч: з української сторони був Єрмак та Кулеба, з угорської – лише Сійярто. До повномасштабного вторгнення РФ, у 2021 році, у такому ж складі представники України зустрічалися з держсекретарем США Блінкеном.
Читайте також: Поганий поліціянт Зеленського. Як Єрмак зміцнив свою роль – стаття The Washington Post