Саміт G7 не ухвалюватиме спільне комюніке через розбіжності щодо України – Bloomberg

Країни "Великої сімки" не намагатимуться досягти консенсусу щодо спільного комюніке на саміті лідерів, який відбудеться 15–17 червня у Канаді. Таке рішення ухвалене через суттєві розбіжності зі США щодо низки питань, зокрема російсько-української війни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на неназваних співрозмовників, обізнаних із дискусіями на цю тему.
За словами співбесідників агенції, замість єдиного документа лідери G7, ймовірно, опублікують окремі спільні заяви лідерів із різних тем. На саміті планується обговорення світової торгівлі, штучного інтелекту, енергетичної безпеки, лісових пожеж та глобальних воєнних конфліктів, зокрема в Україні та на Близькому Сході.
Як зазначає Bloomberg, узгодження завершального комюніке зазвичай є ритуалом для лідерів, які збираються на таких зустрічах, як саміт G7. Хоча документ не має юридичної сили, він є викладом принципів і покликаний продемонструвати єдність учасників із питань глобального значення.
Наприклад, комюніке тогорічного саміту мало 36 сторінок і містило обіцянки підтримувати Україну в конфлікті з Росією, боротися зі зміною клімату та сприяти гендерній рівності.
Але президент США Дональд Трамп змінив політику США з усіх цих та багатьох інших питань, відмовившись висловити підтримку Україні на користь Росії, скасувавши ініціативи щодо зміни клімату та відкинувши гендерні ініціативи.
Окрім того, що узгодити спільну позицію із США щодо цих питань буде вкрай важко, навіть підписаний документ не гарантує сталу позицію лідерів. У 2018 році після саміту G7, який також приймала Канада, Трамп вийшов зі спільного комюніке через кілька годин після його підписання, оскільки його роздратували коментарі тодішнього прем'єр-міністра Джастіном Трюдо журналістам.
- Президент Зеленський приєднається до саміту G7 разом із лідерами Індії, Бразилії, Мексики та інших країн.
- Україна очікує, що на саміті G7 у Канаді глави держав "Великої сімки" ухвалять рішення про зниження цінової стелі на російську нафту, конфіскацію заморожених активів Москви на користь Києва та посилення ізоляції країни-агресора.