Малые фермеры, банки, цифровые решения: открытие рынка земли подталкивает к сотрудничеству

Відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року означає виклики та можливості для сільгоспвиробників. Зокрема, для малих фермерів.

Серед іншого, ці виклики та можливості лежать у площині відносин таких сільгоспвиробників та банків.

Адже якщо співпрацю між фінансовими установами та сільськогосподарськими підприємствами з понад 300-ма гектарами землі уже налагоджено й обкатано, то  малі  фермери і банки між собою не дуже знайомі.  Водночас із відкриттям ринку землі перші  гарантовано потребуватимуть грошей на розширення операційної діяльності та земельні інвестиції. Зі свого боку,  банки отримують шанси залучити тисячі нових клієнтів.

Тож потреба знайомитися ближче очевидна. Сьогодні  є перешкоди для цього, але дещо додає оптимізму. Про це йшлося під час під час онлайн-дискусії, організованої Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.

Банки закликають: кредитуйтеся вже зараз

Відносини між малими фермерами та банками можуть створити враження замкненого кола.

Банкам зазвичай бракує такої інформації про малі фермерські господарства, яка дозволила б проводити необхідний для кредитування аналіз та розрахунки.

"Ми готові фінансувати клієнтів, які вже нам відомі та мають кредитну історію, – говорить керівник департаменту розвитку нового бізнесу "Приватбанку" Андрій Путівський. – Достатньої поінформованості  щодо сектору малого фермерства банки загалом не мають", – додає він. Власне, це один із викликів.

При цьому кількість таких фермерських господарств Андрій Путівський оцінює в 25–28 тисяч. Навіть якщо деякі з них уже фінансуються банками, кількість неохоплених – серйозна. У таких фермерів немає кредитної історії – відповідно, не мають банки й інформації, яку аналізують при ухваленні рішення про видачу кредиту. Ухвалити рішення щодо кредитування незнайомого клієнта буде складно – наприклад, зразу після відкриття ринку землі. Самого лише поточного рахунку в банку для цього буде недостатньо.

Водночас зрозуміло, що попит фермерів на банківські кредити наступного року зросте.

"Ринок землі має підштовхнути малих фермерів до співпраці з банками, адже можливості у них не безмежні. Навіть якщо є якісь заощадження, аграрний бізнес вимагає великих інвестицій, а відкриття ринку землі вимагатиме ще й коштів для її купівлі", – каже Андрій Путівський.

"З відкриттям ринку землі ми прогнозуємо збільшення кількості заявок і, звісно ж, будемо розставляти певні пріоритети, – зазначає Катерина Святенко, начальниця відділу роботи з партнерами "Ощадбанку". – Тому нашим клієнтам я би порекомендувала вже зараз напрацьовувати досвід роботи з банком. Адже насамперед фінансуватимуть тих, кого вже знають. Скористайтеся кредитом уже тепер, і на час відкриття ринку землі ми будемо знайомі".

Отож першим сигналом від банків є недостатня обізнаність їх з малим фермерським бізнесом. Другим – таким господарствам уже тепер варто звертатися до банків за кредитами та здобувати кредитну історію.

"Якщо не встановити відносини з банком зараз, то після настання ринку землі це щонайменше зробить довшим час ухвалення банком рішення про кредитування", – вважає Станіслав Шум, керівник компанії "АГГІК".

Це цілком зрозумілі міркування від банків та експертного середовища. Однак для самих малих фермерів отримання кредиту є справою складною. Їм бракує фінансової грамотності, важко зібрати необхідний пакет документів для подачі заявки на кредитування. Часом також нелегко проаналізувати власну фінансово-господарську діяльність і показати її банку. У багатьох взагалі немає бухгалтерів.

Тобто, з одного боку, аби бути готовими до ринку землі, фермерам треба уже нині співпрацювати з банками. З боку іншого, їм бракує для цього знань та умінь, а банкам – інформації, необхідної для кредитування фермерів.

Цифрові рішення замість аналогових

На допомогу приходять цифрові рішення та використання ІТ-платформ замість традиційних, "аналогових"  практик. Такі платформи стають містками між  банками та малими фермерськими господарствами.

Однією з них є "АгріАналітика". З її допомогою малі фермери можуть подолати більшість із перешкод,  що стоять між ними та фінансовими установами.

"Ми допомагаємо кредиторам краще розуміти фермерів, працюємо максимально з тими й іншими", – пояснює Людмила Тимошенко, керівниця "АгріАналітики".

Фермер може зареєструватися в Кабінеті аграрія на сайті "АгріАналітики". Вказати, скільки коштів йому потрібно, для чого і як швидко планує їх повернути. Системі знадобиться лише кілька секунд, аби вибрати з усіх наявних фінансових пропозицій найоптимальніші. При цьому онлайн-заявку на отримання кредиту можна подати навіть одночасно до всіх вибраних банків.

Система допоможе при цьому підготувати пакет документів – сформувати актуальні дані, фінансові й статистичні звіти, аналіз фінансово-господарчої діяльності та  попередній кредитний аналіз. Тобто все, що потрібно для ухвалення банком рішення про кредитування.

"Кабінет аграрія – комплексна екосистема. Це не тільки можливість подати заявку на кредитування, що дуже приваблює фермерів. Це ще й про обрання оптимального фінансування, а також можливість обрати матеріально-технічні ресурси, отримати доступ до консультантів та доступ до ринку", – додає Людмила Тимошенко.

Більше того, через платформу фермер може звернутися за державною підтримкою за котроюсь із актуальних програм. Алгоритм дій такий же, як і для отримання кредиту. Реєстрація в Кабінеті аграрія та подача заявок є безкоштовною завдяки підтримці іноземних донорів.

"Цей набір онлайн-інструментів допоможе фермерам підготуватися до відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року", – переконана Людмила Тимошенко. Як наочний приклад дієвості роботи системи вона наводить нещодавній випадок, коли фермер у четвер вибрав банк для кредитування, у п’ятницю отримав кредит, а в понеділок подався на отримання державної підтримки.

Три переваги для банків

Представники банків вважають, що для фінансових установ такий цифровий посередник також вигідний з низки причин.

По-перше, це ефективний канал залучення нових клієнтів. Лише "Ощадбанк" та "Приватбанк" уже кредитували через ту ж "АгріАналітику" понад 100 фермерських господарств.

По-друге, це полегшує роботу працівників банківських установ. "Для нас кожна отримана через АгріАналітику заявка – це успішний кейс, навіть якщо ми відмовляємо заявнику, – говорить Катерина Святенко. – Адже це в будь-якому разі заощаджує час, який співробітники витрачають на розгляд документів".

По-третє, такі платформи є для банків джерелом цінної актуальної інформації.

"АгріАналітика ближча до ринку та його тенденцій, ніж банки. Використовуючи її розрахунки, можна подивитися, скільки фермер витратить на посів, збирання врожаю, який прибуток планує отримати", – каже Андрій Путівський. Усе це важливо при ухваленні рішення щодо кредитування.

Звісно, банки по-різному дивляться на співпрацю з такими цифровими платформами та на використання їхнього продукту. Людмила Тимошенко має чимало прикладів, коли фінансові установи виявляються досить консервативними, не бажають змінювати усталені процедури. Та все ж одна лише "АгріАналітика" працює сьогодні з близько 30-ма банками. Очевидно, наближення відкриття ринку землі має змінити підходи та ментальність усіх гравців.

"Саме такі рішення допомагають фермерам швидше отримати фінансування та закрити свої потреби, – говорить Станіслав Шум про співпрацю у трикутнику "банки-платформи-фермери". – А нові можливості для отримання фінансування своєю чергою спонукають виробників діяти енергійніше, розширювати асортимент вирощуваних культур, намагатися підвищити врожайність і додану вартість свого бізнесу".

Автор – Анатолій Марциновський

Стаття стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Ця стаття відображає думку її авторів та не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США. Докладніше про Програму USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО): https://www.facebook.com/usaid.agro/