Клімкін: Значна частина Заходу готова до заморожування війни
Значна частина Заходу готова до замороження війни в Україні, вважає колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін. Таку думку він висловив в інтерв’ю LIGA.net.
"Якщо не переважна, то значна частина Заходу на сьогодні, маючи різну мотивацію, готова на замороження війни. Вона готова до цього заморожування за якимись компромісними варіантами", – сказав Клімкін.
Він уточнив, що йдеться про компроміси не в сенсі фундаментальних поступок.
"Наші партнери розуміють, що замороження або припинення вогню – це крок, це не стратегія. І все одно потрібні стратегії, але західна реальність не має чіткої логіки, як і в яку сторону", – додав колишній очільник МЗС.
Клімкін наголосив, що він чує з різних джерел те, що для наступної американської адміністрації й, можливо, особисто для новообраного президента США Дональда Трампа це питання довіри.
"Він [Трамп] же обіцяв, що за 24 години зупинить війну. Ті, з ким я спілкуюся, прекрасно розуміють, що зупинка аж ніяк не означає завершення війни<…> Але вони кажуть, що для того, щоб змінити взагалі логіку, динаміку – все одно якась зупинка може мати сенс", – сказав Клімкін.
Другий момент, за його словами, полягає в тому, що Україні важливо показати свою політичну стратегію.
"Люди, які сьогодні приходять до влади в Вашингтоні, вони дуже добре розуміють бізнес-стратегію. Бізнес-стратегії мають бути такими, які показують, куди ми хочемо прийти, які для цього потрібні ресурси й чи є ті, хто ці ресурси для досягнення цілі використає", – пояснив ексміністр.
Така логіка, як він зазначив, "дуже непогано" сприймається у Вашингтоні.
Водночас колишній міністр зазначив, що там "дуже непогано" сприймається аргумент, що Афганістан "закінчився дуже-дуже сумно для американського іміджу". На його думку, Трамп не хоче припускатися помилок чинного президента США Джо Байдена.
"У нас є поле для розмови з американцями, у нас є поле для розмови з європейцями, які прекрасно розуміють, що це може стати їхньою війною – якщо не сьогодні, не завтра, то післязавтра", – пояснив Клімкін.
Вони до цього ставляться дуже чутливо і навіть хворобливо, додав він.
"Тому наші фундаментальні проблеми навіть на етапі можливого замороження, якщо ми, по-перше, потрапимо під сильний політичний тиск. А, власне, як це робити? І це дуже непроста історія не тільки політично. Це дуже непроста історія для нас емоційно. А як? А що робити? А яку ціну ми за це заплатили?" – сказав він.
Всі ці дискусії, за словами Клімкіна, будуть "як торнадо". Другий момент полягає в тому, які фундаментальні стимули для того, щоб Трамп і інші союзники примусили російського диктатора Володимира Путіна дотримуватися хоч частини домовленостей.
"І це відкрите питання, яке обговорюється. Третє питання – а якими, власне, будуть гарантії безпеки або хоча б стала допомога Україні для того, щоб ми могли забезпечити мінімальний і достатній рівень стримування", – зазначив він.
Ці всі питання, як сказав Клімкін, є відкритими, водночас є конкуренція різних ідей. Багато хто говорить про це з представниками майбутньої американської адміністрації.
- 4 листопада Радіо Свобода повідомило, що Росія пропонувала "мирний договір" Україні. Документ нагадував капітуляцію Києва.
- 15 листопада Трамп заявив, що Росія та Україна мають зупинитися, і пообіцяв працювати над завершенням конфлікту.
- 20 листопада Reuters писало, що Путін готовий говорити з Трампом про припинення війни, але на поступки не піде.