Завтра Клечальна субота 2025: що це за свято та що обов’язково потрібно зробити

Коли Клечальна субота у 2025 році

Клечальна субота – це субота напередодні християнського свята Пресвятої Трійці. У 2025 році випадає на 7 червня. Назва походить від архаїчного слова "клечати", що зі слов'янської означає "квітчати", "прикрашати". Можна зустріти також інші назви цього свята: Троїцька або ж Зелена субота.

Хоча ця субота прив'язана до свята Трійці за церковним календарем, до приходу християнства на українських землях дуже шанувалися Зелені свята язичницького походження. І саме Клечальна субота зберегла чимало цікавих слов'янських звичаїв, які досі мають відгомін у православних традиціях.

Клечальна субота розпочинала так званий Зелений тиждень. Цей період пов’язаний з землеробським циклом, знаменує кінець весни та початок літа.

Традиції Зеленої суботи

Серед традиційних українських свят Зелений тиждень виділяється як один з найколоритніших. Він наділений багатьма цікавими звичаями та обрядами, що передають уявлення та світогляд наших предків. Святу притаманні безліч повір’їв про злі сили.

За словами етнографа Олекси Воропая, у Зелену суботу молоді дівчата виходили в поле й збирали різні трави, листя та обламували гілля дерев для прикрашання будинку, подвір’я, хліва. Зібрану зелень називали клечанням.

Етнограф Михайло Максимович у своїх дослідженнях зауважує, що на сьомому тижні після Великодня субота виділялася вселенською панахидою, клечанням церков та дзвіниць, будинків та подвір’їв. Через прив'язку до свята Трійці поминальну суботу називають Троїцькою.

Поминання померлих

Зелений тиждень також називали Русальним, оскільки наші пращури вірили, що в цей тиждень з лісів та водойм приходять русалки.

За давніми уявленнями русалки – це духи дівчат та жінок, які втопилися в річках, також це могли бути душі нехрещених дітей, що померли в дитинстві. Обрядове свято пов’язане з мерцями та духами, що є притаманним язичницьким віруванням. Звідси й поминальні звичаї та обряди вшанування померлих.

Загальноприйнятим у Зелений тиждень було вшанування предків на кладовищах біля могил. У деяких регіонах це робили у п’ятницю, в інших – у понеділок. У центральній Україні могили відвідували у Клечальну суботу.

Слов'янські обряди

Оскільки слов’яни на наших землях були залежні від погоди та урожаю, тому й проводили безліч обрядів для покращення погодних умов і плодючості землі. Допомоги шукали в мудрості предків, тому так шануються душі померлих.

Обряди, що проводилися під час Зелених свят, мали на меті вшанувати пращурів, попросити їхньої милості й захисту, а також задобрити русалок, мавок та інших потойбічних створінь, у яких тоді вірили.

Зілля на Зелені свята

Від русалок слов’яни на наших землях прагнули вберегтися різними травами. Ті трави та гілля, що збирали молодиці, також виконували функцію оберега. Також в надвечір'я Трійці, у суботу, готували із зілля букет, який освячували в храмі у неділю після богослужіння.

Дівчата носили із собою пучечок або букетик з полину та пахучої лепехи. Вважалося, що їхній запах відлякує русалок. Хлопці також клали собі в кишеню гілочки цих рослин.

Дівчата збирали гілля в Клечальну суботу обов’язково босоніж, тому що вважалося, що це надасть сили деревам і вони не всохнуть. Гілля осики шанувалося найменше, його ставили лише в найвіддаленіших куточках садиби, воно мало захистити від відьом.

Вважалося, що осика піддалася цвяхам, коли розпинали Ісуса Христа. Тут простежується, як язичницькі давні обряди перепліталися з християнськими віруваннями. Осику вважали грішним деревом, тому з неї не будували хат і не оздоблювали криниць. Це було дуже поганою прикметою – до великої біди у родині.

Вінки з квітів

На початку Зелених свят дівчата обов’язково плели вінки з квітів. Ці вінки зберігали до Петрівки, тобто до посту перед святом Петра і Павла. Вважалося, що ці вінки захищають від русалок. Була така прикмета: хто не матиме вінка, того русалки залоскочуть до смерті.

Ворожіння на судженого

Традиційно для українських народних свят дівчата ворожили на судженого. Сплетені вінки запускали на річку, кожна дівчина — по два вінки. У якої дівчини сходилися її вінки, та скоро вийде заміж.

Прикмети Клечальної суботи

Увесь Зелений тиждень, як і сама Клечальна субота, має багато повір'їв, легенд та переказів. Обряди та прикмети, у які вірили в народі, пов’язані з землеробськими циклами, польовими роботами та урожаєм. Народ закликав духів допомогти виростити урожай, впорядкувати поля, городи та сади.

Прикмети на свято також пов'язані з визначенням майбутнього врожаю та закликання собі доброї долі.

• Якщо йде дрібний дощ, а потім сонячно – буде гарний врожай ягід, грибів і зернових.

• Якщо побачиш веселку – будеш мати здоров'я і достаток цілий рік.

• Якщо у цей день знайти конюшину з чотирма листочками – це до щастя і радості.

Дівчата завжди намагалися вмитися ранковою росою на Трійцю, щоб бути красивими.

У деяких західних регіонах України у Клечальну суботу заведено просити вибачення один в одного в родині. Першими такий обряд проводили старші в родині, вони просили вибачення в найменших, а потім — навпаки.

Матеріал створено на основі досліджень С.В. Безуглої, Л.Б. Лихачевої, Світлани Зубер, Василя Скуратівського, Олекси Воропая.