Удар по Харкову бомбою УМПБ Д-30. Аналітик Коваленко розповів про російський аналог GLSDB
Харків, 27 березня (Фото: Харківська ОВА)

Російська армія зараз тестує авіаційну бомбу УМПБ Д-30СН у реальних бойових умовах. Ця бомба – аналог американських GLSDB, проєкт якої Росія закинула у 2010-х роках, однак розпочала знову на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Про це розповів у коментарі для журналістки LIGA.net військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, коментуючи вчорашній удар по Харкову, попередньо, цим боєприпасом.

Коваленко розповів, що наразі відбувається випробування УМПБ Д-30СН в реальних бойових умовах, так само як і з протикорабельною крилатою ракетою з гіперзвуковою повітряно-реактивною рушійною установкою "Циркон".

Військово-політичний оглядач акцентував, що авіаційна бомба УМПБ Д-30СН – це "найімовірніше, аналог американської GLSDB". У компіляції між собою авіаційної бомби, якою є GLSDB, – це GBU-39/B SDB, а також розгінний блок M26 від реактивного снаряда, який використовують реактивні системи залпового вогню M270 HIMARS та російські УМПБ Д-30СМ.

Росія у 2010-х роках створювала проєкт цих авіаційних бомб з метою скопіювати концепцію американських GLSDB: загальну концепцію бомби з реактивним двигуном. Однак, розповів Коваленко, вони не змогли її реалізувати повноцінно й проєкт був закритий.

З початку повномасштабного вторгнення цей проєкт став актуальним, зазначив він.

"Загально, що він дає: це фактично авіаційна бомба, яка сама по собі має потужнішу бойову частину, ніж реактивний снаряд 122 калібру для БМ-21 "Град" або навіть для БМ-27 "Ураган", – пояснив Коваленко.

Залишки УМПБ Д-30СН у Мирнограді (Фото: Telegram)
Залишки УМПБ Д-30СН у Мирнограді (Фото: Telegram)

Аналітик зазначив, що ці авіабомби можуть завдавати ударів більш високоточно, ніж реактивні системи залпового вогню, а також ніж авіаційні бомби з універсальним модулем та плануванням і корекцією польоту. Окрім цього, УМПБ Д-30СН мають:

→ потужнішу бойову частину;
→ реактивний двигун;
→ більшу відстань польоту;
→ більшу швидкість.

"Тобто фактично вони за характеристиками кращі, але це не означає, що їх багато, що їх використовуватимуть сотнями", – зауважив Коваленко.

На питання журналіста, чи збивали українські системи протиповітряної оборони такі бомби, Коваленко зазначив, що, наскільки йому відомо, – поки ні.

Водночас фіксувалося використання такої зброї на Донеччині, Херсонщині, були завдані удари по Херсону.

"Тому в принципі їх на певних локаціях використовували, але була інформація, що вони, попри те що мають мати досить непогану точність, не влучили туди, куди треба", – підсумував військово-політичний оглядач.

  • Вчора після російського ракетного удару очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що, попередньо, росіяни вперше вгатили по місту керованим боєприпасом великого калібру — УМПБ Д-30СН.
  • Він зазначав, що росіяни вирішили випробовувати свої модифіковані бомби на мешканцях житлової забудови. По дитячому майданчику, по школі та по лікарні.

Читайте також: "Це був експеримент". Якими ракетами Росія вдарила по Києву та де шукати пускові установки