Кулеба: Суперечки з Угорщиною щодо нацменшин – наслідок вторгнення Росії у 2014 році

Очільник Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що коментуючи питання нацменшин, які, за словами його угорського колеги Петера Сійярто, почалися у 2015 році, варто пам'ятати, що це наслідок подій 2014 року, коли Росія напала на Україну. Також в інтерв'ю для Telex він зазначив, що 29 січня в Ужгороді Сійярто вперше заявив, що ухвалені зміни політики щодо національних меншин зупинили негативну спіраль, яка була характерна для українсько-угорських відносин.

Очільник МЗС зазначив, що в Україні, як і в Угорщині, існує специфічна політична ситуація. Сійярто сказав, що дискусії щодо Закону про нацменшини почалися у 2015 році, однак, наголосив Кулеба, — це прямий наслідок подій 2014 року, коли Росія напала на Україну під приводом "захисту російськомовного населення".

Кулеба зазначив, що після вторгнення РФ на українські території у 2014 році – українське суспільство дуже чутливо відреагувало на мовне питання та його політичне використання. 

"Так само як в Угорщині є політичні сили, які виступають з антиукраїнськими заявами, так і в нас на той час були політичні сили, які хотіли імплементувати закон саме в такому вигляді", – повідомив він. 

Читайте також: Сійярто після зустрічі в Ужгороді: Україно, ще довгий шлях до відновлення довіри

Міністр зазначив, що насправді, суперечки, з якими Україна має справу в угорсько-українських відносинах, і проблеми, які хоче вирішити, – наслідки російської агресії. 

Окрім цього, Кулеба розповів, що очільник угорського МЗС вперше заявив, що ухвалені зміни до Закону про нацменшини зупинили негативну спіраль, яка була характерна для українсько-угорських відносин до цього часу. За його словами, важливо також, що Сійярто наголосив на своїй підтримці територіальної єдності та суверенітету України.

Під час зустрічі в Ужгороді, Сійярто заявив, що угорська сторона сформулювала прохання в 11 пунктах до України щодо прав національних меншин. Зокрема країна просить українську сторону повернути права своїй національній меншині, якими вона користувалася до 2015 року. 

• Україна набула статусу країни – кандидата на вступ до Євросоюзу у 2022 році. Тоді Єврокомісія надала Україні план дій, який потрібно виконати для початку переговорів щодо вступу до ЄС. Одним із пунктів була вимога завершити реформу законодавчої бази для нацменшин та розробити механізми її впровадження.
• 3 листопада 2023 року президент Зеленський підписав закон щодо національних спільнот.
• 8 грудня Рада схвалила в цілому законопроєкт, який передбачає зміни до деяких законів щодо прав нацменшин.
• 21 грудня прем'єр Угорщини Орбан заявив, що його уряд вивчає зміни до законодавства про національні меншини, ухвалені Україною.

Читайте також: Сійярто: Ще довгий шлях до зустрічі між Зеленським та Орбаном – Україна має виконати умови