Єрмак подав декларацію за 2022 рік, на його рахунках 782 525 грн та непогашений кредит на 1 млн

Глава Офісу президента Андрій Єрмак задекларував прибутки за 2022 рік на загальну суму 568 037 грн. Про це свідчить його декларація, яку подано 1 січня.

У розділі декларації "Доходи, у тому числі подарунки" Єрмак задекларував зарплату за основним місцем роботи у розмірі 568 037 грн та додатково вказав як дохід 78 396 грн – суму гарантійного ремонту його автомобіля.

У розділі фінансових зобов'язань декларант вказав непогашений кредит 2006 року у Сенс Банку (колишній Альфа-Банк, націоналізований у 2023 році), розмір якого на кінець звітного 2022 року становив 1 008 306 грн.

У власності Єрмака залишається квартира площею 107,8 кв. м, придбана у 2005 році. Її вартість на момент придбання становила 3 535 000 грн. Ця ж квартира значилася у його декларації 2020 року.

Єрмак є власником автомобіля Mercedes-Benz S 350 d 4MATIC випуску 2019 року. Його вартість на момент придбання (або останньої оцінки) – 2 972 776 грн. (У декларації 2020 року було вказано автомобіль Toyota Camry 2015 року випуску).

У декларації зазначено, що Єрмак не має цінних паперів.

Він власник корпоративних прав або їх частин у таких підприємствах: Міжнародна правнича компанія (50%), Гарнет Інтернешнл Медіа Груп (49%), Міжнародна фармацевтична група (50%), Ер Пі Ай (100%). Усі ці права, як зазначено у документі, передано до корпоративного управління.

Він також є кінцевим бенефіціаром компаній: Міжнародна асоціація українсько-грузинського співробітництва у сфері іноземного інвестування, Міжнародна правнича компанія, Міжнародна фармацевтична група, Гарнет Інтернешнл Медіа Груп, Ер Пі Ай, М.Є.П., Українсько-грузинська медійна компанія.

На рахунках Єрмака задекларовано 782 525 грн, готівкою він зберігає $ 39 000 та 50 000 євро.

• Однією з вимог МВФ до України було набрання чинності закону, який поновлює майнове декларування держслужбовцями, які прямо не залучені до мобілізації та воєнних дій, а також відновлення функції НАЗК щодо перевірки та верифікації декларацій. Ця умова мала бути виконана до кінця липня 2023 року.
• 5 вересня парламент проголосував за поновлення е-декларування для чиновників та депутатів, проте відмовився прийняти основне виправлення про негайне відкриття реєстрів.
• Наступного дня на сайті президента з'явилася петиція із закликом відкрити реєстр майнових декларацій чиновників, повернувши законопроєкт до парламенту. Вже за кілька годин вона набрала необхідну кількість голосів – понад 25 000.
• 12 вересня Зеленський наклав вето на закон, у якому залишилися обмеження щодо електронного декларування.
• 20 вересня Рада ухвалила закон, який поновлював е-декларування з негайним відкриттям даних.