Українці оцінили форми правління – і більшість за важливу роль парламенту: опитування КМІС
Верховна Рада (Фото: пресслужба Офісу президента)

Серед форм правління українці найбільше підтримують змішану парламентсько-президентську – 31%, далі йде президентсько-парламентська з 27% та парламентська з 16%. Президентську форму підтримує 13%, стільки ж визнали, що важко відповісти на поставлене запитання. Про це свідчать дані дослідження Київського міжнародного інституту соціології.

Респондентів запитали, якою має бути форма правління – із сильнішим президентом або із сильнішим парламентом.

Варіанти були сформульовані так:

→ президентська – президент є головою держави, призначає і звільняє прем’єра та визначає всю політику;

→ президентсько-парламентська – уряд призначається президентом за згоди парламенту, проте може бути звільнений і президентом, і парламентом, а більшість влади зосереджена в руках голови держави;

→ парламентсько-президентська – Кабінет міністрів за згоди президента призначається парламентом та зможе бути звільнений лише ним, а більшість влади – у руках прем’єра;

→ парламентська – уряд призначається і звільняється винятково парламентом, посади президента або немає, або вона церемоніальна без значних повноважень.

Найбільше опитані підтримують змішані форми правління: 31% за парламентсько-президентську, а 27% – за президентсько-парламентську.

Далі за підтримкою респондентів зазначено парламентську форму – за неї виступає 16% опитаних, а натомість прихильниками президентської є 13%.

Ще 13% учасників не змогли відповісти на запитання.

Графік: КМІС
Графік: КМІС

Попри відсутність консенсусу, пише КМІС, переважна більшість (74% – це сума змішаних та парламентської форми) вважає, що в країні має бути впливовий парламент, котрий принаймні має давати згоду на призначення президентом Кабміну й мати можливість звільняти уряд (таких 27%, водночас решта 47% бачать ще сильнішу роль у парламенту).

Водночас 71% українців (за змішані та президентську форму) вважають, що у державі має бути і президент, котрий також повинен мати "щонайменше певні серйозні повноваження", підсумовують дослідники.

Де-юре Україна і зараз змішана, парламентсько-президентська республіка. Утім, в умовах практики фактичний стан справ може відрізнятися від юридичного. У вересні 2023 року перший віцеспікер Верховної Ради від Слуги народу Олександр Корнієнко заявив про посилення ролі президента під час війни, навколо цього вирувала дискусія щодо нібито переходу форми правління в Україні до президентської.

ДОВІДКА.
Власне всеукраїнське опитування КМІС "Омнібус" проводилося з 16 до 22 травня 2022 року — використовувався метод телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки номерів з подальшим статистичним зважуванням. Опитано 1002 респонденти у віці від 18 років з підконтрольних уряду територій (без громадян з тимчасово окупованих та без тих, хто виїхав за кордон після початку повномасштабного вторгнення РФ). За звичайних обставин похибка не має перевищувати 3,4%, але під час війни до неї додається "певне систематичне відхилення". Проте соціологи вважають, що такі дослідження зберігають високу репрезентативність та дозволяють "надійно аналізувати суспільні настрої населення".
  • У травні КМІС публікувало дослідження, за яким 57% українців вважають Україну демократичною країною, разом з тим, 14% оцінили її як диктатуру.
  • За даними дослідників, половина (51%) українських біженців, які після повномасштабного вторгнення Росії перебувають у Польщі, Німеччині та Чехії підтримують ідею вступу України до НАТО без тимчасово окупованих територій.
  • Відсоток українців, які вважають, що влада так чи інакше має втрутитись у діяльність УПЦ МП, дещо знизився порівняно з 2023 роком – дані КМІС.

Читайте також: Майже половина українців вважають, що відпустка під час війни не на часі — опитування

війнаВерховна Радапрезидентпарламентформа правління