Слідство.Інфо: Дружина судді ВАКС допомагала йому писати рішення у гучній корупційній справі
Суддя Вищого антикорупційного суду Андрій Біцюк міг ділитися з дружиною-адвокаткою матеріалами судових справ, щоб вона "допомагала" йому ухвалювати рішення щодо високопосадовців, підозрюваних у корупції. По це йдеться у розслідуванні Слідства.Інфо.
Журналісти отримали від джерел на умовах анонімності певні документи, дослідили їх та поспілкувалися з суддею і його дружиною про нібито спільне написання судових рішень, яке, як наголошують у розслідуванні, є порушенням базових засад правосуддя.
Дружина судді Біцюка – Анна Надточиєва, адвокатка обʼєднання "Черезов і партнери". Вона теж хотіла стати суддею ВАКС, але не пройшла відбір.
28 лютого 2022 року Біцюк провів засідання ВАКС у справі експрокурора Одеської області Олега Жученка, якого підозрюють у тому, що він, за змовою з бізнесменом Володимиром Галантерником та посадовими особами Одеської міськради, передав під забудову земельні ділянки в Одесі фірмі "ФПГ "Будова" на вигідних їй умовах. Справу розслідують вже протягом шести років, Жученко може отримати до 12 років вʼязниці.
У перші ж дні повномасштабного вторгнення РФ експрокурор Жученко звернувся до ВАКС з проханням перерахувати 2,6 млн грн, які він раніше вніс як заставу, на потреби ЗСУ. За декілька хвилин засідання суддя Біцюк ухвалив коротку – резолютивну – частину рішення, де задовольнив бажання експрокурора та послабив йому запобіжний захід до особистого зобов’язання.
Журналісти стверджують, що отримали чернетку повної версії ухвали, створеної з облікового запису Андрія Біцюка 2 березня 2022-го. У цьому документі – "досить туманне" формулювання Біцюка, чому експрокурору дозволяють перерахувати заставу на потреби армії та натомість отримати більше свободи, перебуваючи під слідством.
Слідство.Інфо стверджує, що отримало ще один документ – "СправаЖуч". У його метаданих автором знову фігурує Біцюк, а от правки вносилися вже людиною на імʼя Анна Надточиєва. Того ж дня відредагований документ надіслали з електронної пошти, яку використовує Надточиєва, йдеться у розслідуванні.
Як заявляють журналісти, в остаточному рішенні суду після правок Надточиєвої з’явилось таке формулювання: "Сторона захисту обґрунтовує клопотання про зміну запобіжного заходу введенням воєнного стану та наданням можливості підозрюваному Жученку О.Д. взяти участь у захисті територіальної цілісності та незалежності України".
Водночас на засіданні суду про таке право підозрюваного не йшлося, зазначає Слідство.Інфо.
Журналісти вирішили перевірити, чи справді експрокурор Одеської області хотів до лав ЗСУ. Жученко розповів, що після початку повномасштабного вторгнення звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з питанням про можливість передачі 2,6 млн грн застави на потреби ЗСУ, але йому відповіли, що такої можливості, згідно із законом, немає.
Журналісти резюмують, що сам підозрюваний хотів допомогти армії лише грошима, а не йти служити. Він показав текст клопотання, яке у лютому 2022-го подавав до ВАКС – там не було жодного слова про те, що він хоче йти воювати.
Але в офіційному рішенні, яке є публічним, саме цей намір переконує суддю послабити запобіжний захід підозрюваному у корупції.
"Виходить, що дружина судді просто вигадала це, коли редагувала документ, бувши абсолютно сторонньою людиною у цій справі", – йдеться у матеріалі ЗМІ.
В розмові з журналістами суддя на всі запитання відповідав, що ніхто йому не допомагає вершити правосуддя.
Надточиєва під час розмови з журналістами спочатку наполягала, що ніколи не втручалася у роботу чоловіка-судді, але вже через декілька хвилин бесіди завагалася: "Можливо, він просив мене трохи підкоригувати якийсь текст, тому що він не встигав, але я не пам’ятаю жодних деталей".
У ВАКС прокоментували сюжет Слідства.Інфо – заявили, що перевірка інформації, викладеної у матеріалі, може бути проведена виключно компетентними органами у передбачений законом спосіб.
"У випадку проведення такої перевірки ВАКС всіляко буде їй сприяти в межах своєї компетенції", – запевнили в суді.
Читайте також: Несправедливі вироки та тривалі розгляди позовів. Що не так із суддівством в Україні