Коли Старий Новий рік / Фото: depositphotos.com

Як з'явився Старий Новий рік

Традиція святкувати Новий рік притаманна усім народам і формувалася протягом тисячоліть. На території сучасної України народні традиції часто підпорядковувалися погодним умовам та сезонним циклам. За часів язичництва у Київської Русі рік складався з 10 місяців. А свято Нового року відзначали навесні, приблизно у день весняного рівнодення, коли день та ніч стають однаковими, оскільки в той час починався новий сезон сільськогосподарських робіт. З приходом християнства Новий рік перенесли на 1 березня. А пізніше, приблизно у 16-му столітті, Новий рік знову пересунули, тепер на 1 вересня, оскільки церква цього дня святкує Новоліття.

З появою григоріанського календаря, що був більш точним за юліанський, у Європі Новий рік починався з 1 січня. Російська імперія продовжувала жити за юліанським календарем, але початок року перенесли на 1 січня, як і усі християнські країни. Тому рік у Російській імперії розпочинався на 13 днів пізніше, але також 1 січня. Лише з 1918 року в усіх країнах було запроваджено загальне літочислення, і почав існувати загальний календар. Початок року встановили відповідно на 1 січня.

А в Радянському союзі утворилося свято Нового року за старим календарем, тобто за юліанським, і воно отримало назву Старий Новий рік. З приходом в Україну більшовиків, прийшов і Старий Новий рік. Що означає "старий новий рік" ніяк не пояснити іноземцю, та мало хто й з українців розуміє суть цього свята.

"Це сумний спогад Російської імперії та їх старого календаря," – таку думку висловлює митрополит Православної церкви України, Євстратій – "нічого спільного ні з українською традицією, ні з церковним християнським календарем, адже християнський новий рік починається 1 вересня за будь-яким календарем, хоч "новим", хоч "старим"".

Коли Старий Новий рік у 2025 році

Старий Новий рік за юліанським календарем відзначали 14 січня. Проте Україна відмовилась від юліанського календаря. Більшість церковних свят тепер відзначається на 13 днів раніше, оскільки українська церква прийняла новоюліанський релігійний календар. Неперехідні церковні свята цього календаря збігаються зі святами григоріанського календаря. Перехідні ж свята вираховуються залежно від місячного календаря і можуть сходитися з юліанським календарем.

Церковні свята, що припадали на Старий Новий рік, – Обрізання Господнє та День Василя Великого, – тепер відзначають 1 січня за новим церковним календарем. З виходом України з Радянського союзу українці почали відновлювати свої традиції святкування, відродилося пишне святкування Різдва. Адже за радянської влади таке свято було заборонено через переслідування церковних та народних культурних звичаїв.

Традиції Старого Нового року / Фото: Шляхта не працює

Що святкувати: Старий Новий рік чи День святого Василя?

Українці мають свої традиційні свята зимового циклу: Різдво – 25 грудня, Щедрий вечір – 31 грудня та Новий Рік – 1 січня. Цього року святкування Щедрого вечора об’єднується із зустрічанням Нового Року. Таке поєднання є поверненням до традиційного святкування притаманного українській культурі. Оскільки Щедрий вечір вітає господарів дому, щедрий стіл та частування передрікають добробут для господарів. А 1 січня традиційно засівають у господарів на подвір’ї з побажаннями доброго, багатого врожаю майбутнього року. Такі обряди і є народними звичаями, притаманними циклу зимових свят.

Церква 1 січня відзначає важливий день для християн – День Василя Великого. Зі зміною календаря і перенесенням важливих дат все частіше можна почути питання: що ж та коли святкувати?

Як показує історія, календар та свята відіграють особливу роль у народних традиціях, а отже і в національному усвідомленні. В Україні багато разів приходили нові календарі та нові дати для початку року. Проте народні традиції, що заснувалися задовго до християнства, досі живуть і шануються українцями. Святий вечір, Щедрий вечір – це все народні свята, що святкували на українських територіях ще 5 тисячоліть тому.

До приходу християнства у Київській Русі було своє літочислення та місячно-сонячний календар. І на той час, коли Петро Перший 1700 року оголосив, що літочислення об’єднується з християнським, на слов’янських землях вже був 7208 рік. Тож українські території почали жити в 1700 році від Різдва Христового, відкинувши більш як 5000 років літочислення. В основі християнського календаря закладений язичницький календар Римської імперії. 

Запозичені календарі інших епох та народів не можуть гармонійно зливатись традиціями інших народів на інших землях. Недарма на українських землях, попри різні календарі, політичні режими та зміну влади, все ж таки живуть українські народні традиції, грає вертеп, лунають колядки та щедрівки, молодь водить козу, а хлоп’ята поспішають зранечку 1 січня засівати.

В українських народних традиціях закладено не тільки ідентичність українського народу, а й тисячолітня мудрість наших пращурів. 

Старий Новий рік в Україні / Фото: Depositphoto

Народні традиції на Старий Новий рік

Традиції Старого Нового року, насправді є народними традиціями українського Щедрого вечора, Свята Маланки та засівання на 1 січня. Через перенесення свят та зміни календарів ці традиції перепліталися, і в деяких регіонах почали посівати не лише 1 січня, а і 14 січня. Але суть цього обряду залишається незмінною.

Засівання – це побажання господарям гарного врожаю та добробуту. Щедрування – це похвала господарів дому та побажання їм та їх родині здоров’я та багатства наступного року.

Ворожіння на долю та судженого – один з важливих народних обрядів на зимові свята. Ворожили завжди жінки та дівчата.

Що можна і не можна робити

В народі існують традиційні заборони до свята:

  • Не сердитися на близьких, адже свято родинне.
  • Не можна сваритися з сусідами, адже свято добробуту та злагоди.
  • Не можна рахувати дрібні гроші, бо це до бідності.
  • Не можна прибирати в домі, щоб щастя не вигнати.
  • Заборонено позичати гроші, бо це до біди.

А для покращення наступного року серед поширених забобонів такі:

  • Новий рік слід зустрічати у найкращому одязі, так цілий рік буде приємним.
  • Обов’язково слід пускати до дому щедрувальників та посівальників, добре їх зустрічати та щедро пригощати.
  • Слід святкувати у великій родині, або дружній компанії.
  • 1 січня до хати першим гостем має зайти чоловік, це добра прикмета.