Ілюстративне фото: Depositphotos

За два останні роки розгляд у судах 10 775 кримінальних справ був зупинений на невизначений час через мобілізацію обвинувачених, стверджує видання NGL.media (Наші гроші) з посиланням на власний аналіз судового реєстру. У пресслужбі офісу генпрокурора повідомили LIGA.net, що відомство не веде таку статистику.

За даними NGL.media, впродовж 2022-2024 років був зупинений розгляд 10 775 справ через мобілізацію обвинувачених, проте офіційної статистики таких справ Державна судова адміністрація не веде.

Загалом, Кримінально-процесуальний кодекс передбачає зупинку судового провадження через мобілізацію: у випадку, якщо обвинувачений був мобілізований для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. У такому випадку суд зупиняє судове провадження щодо такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби (стаття 335 КПК).

Аналіз справ, проведений виданням, показує, що переважно у цих 10 775 зупинених справах йдеться про крадіжки, наркотики, важкі дорожньо-транспортні пригоди, проте багато зупинених справ стосуються корупційних злочинів – привласнення чи розтрата майна (282 справи), хабарництво (отримання хабаря – 267, пропозиція хабаря – 130) тощо.

Інфографіка: NGL.media

З усього масиву зупинених через мобілізацію справ ЗМІ детально проаналізувало 400 довільно обраних і виявило, що близько 100 обвинувачених (25%) у цих справах вчинили інкриміновані їм злочини уже у статусі військових; із решти 75% справ у 95% суди припинили розгляд справи після мобілізації обвинувачених, і лише у 5% справ суд відмовився це зробити.

Медіа окремо акцентує, що рішення судів у таких випадках оскарженню не підлягають.

Водночас NGL.media зауважує, що не можна однозначно стверджувати, буцімто всі мобілізовані обвинувачені намагаються затягнути судовий розгляд – у частини з них це "могло бути цілком природне бажання".

Проте, зазначає ЗМІ, з вивченням деяких справ виникають "обґрунтовані підозри", що певні військовослужбовці ухиляються у такий спосіб від покарання.

Юристка фундації DEJURE Марта Береза заявила виданню, що мають місце випадки зловживань, зокрема, з суддями.

Читайте також: Рада ухвалила закон про добровільну мобілізацію в'язнів

"Нещодавній приклад – суддя [Світлана] Колегаєва, яка мобілізувалася, щоб призупинити розгляд скарги щодо її водіння напідпитку. Наслідком розгляду такої скарги може бути звільнення, однак поки справа зупинена, суддя перебуватиме у своєму статусі й отримуватиме суддівську винагороду. Тож, це проблема не тільки судового провадження, і є багато випадків, де таким зловживають", – стверджує Береза.

Раніше очільниця всеукраїнського об'єднання "Автомайдан" Катерина Бутко проаналізувала місця служби обвинувачених мобілізованих суддів. З'ясувалося, що вони служили у підрозділах, котрі охороняють державні об'єкти, навчальні взводи та територіальні центри комплектування, йдеться у колонці Бутко для Української правди.

У пресслужбі Офісу генпрокурора повідомили LIGA.net, що відомство не веде статистики щодо призупинених справ через мобілізацію обвинувачених.

  • Близько опівночі 26 травня у Києві суддя Макарівського районного суду області Олексій Тандир збив на смерть 23-річного бійця Національної гвардії на блокпосту.
  • Його затримали за спеціальною статтею, яка дає змогу затримувати суддю без згоди Вищої ради правосуддя. Згодом ВРП дозволила утримання під вартою Тандира. У судді примусово взяли біологічні зразки. У серпні ДБР заявило, що суддя намагався спотворити зразки, щоб приховати сп'яніння.
  • 4 квітня під час чергового засідання суду Тандир звернувся з проханням звільнити його з-під варти, щоб він міг мобілізуватися. Аби підтвердити свої слова він надав листа від 163-го батальйону тероборони з Ніжина про готовність взяти його на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення, передає медійний проєкт Watchers.

Читайте також: Рада збільшила штрафи за військові правопорушення – деталі