Як святкували Великдень 100 років тому: стародавня традиція, яку знищувала радянська влада
Традиційними для української культури з давніх-давен були веснянки. Це обрядові хороводні пісні, пов’язані з початком весни та весняними польовими роботами. Гагілки, ягілки, маївки, лагівки, лаголойки, рогульки – це все веснянки. Одним з різновидів веснянок є гаївки.
Що таке гаївки
Гаївками називають старовинні за походженням ігри й хороводи з піснями біля церкви. Ці пісні належать до календарно-обрядових пісень, коріння яких сягає дохристиянських часів.
Походження гаївок – архаїчне, їх пов'язують з давньою слов'янською міфологією. У деяких текстах весняних пісень збереглися звертання до Лади – богині родючості, Дажбога – верховного бога Сонця. Загалом весняні пісні прославляли весну, розквіт природи, а гаївки християнського періоду присвячені Великодню та Воскресінню Ісуса Христа.
Коли співають гаївки на Великдень 2024
Гаївки співають протягом трьох перших великодніх днів, інколи також на Проводи. Цього року Великдень випадає на 5 травня, тож традиційно гаївки співаються 5, 6 та 7 травня.
Магічні хороводи, ігри з піснями мали забезпечити гарний врожай, щасливий шлюб і достаток у родині. Вірили, що все зображене й проспіване у священний час Великодніх свят обовʼязково має збутися.
Заборона радянської влади
Згідно зі свідченнями українців, востаннє водили гаївки на Великдень ще у 1930-х роках. В радянські часи влада заборонила будь-що українське, зокрема й гаївки.
Священники контролювали, щоб, бува, люди не заспівали веснянку біля церкви, зачиняли церковні брами. Такий самий наказ отримали вчителі, які забороняли дітям співати будь-яких пісень та водити традиційні великодні хороводи.
Молодіжне Товариство Лева почало повертати гаївки українській великодній культурі аж у 1988 році. Зараз українську традицію відроджують у Львові в музеї Шевченківський гай та у Києві в музеї просто неба у Пирогові. Цей великодній обряд є важливою частиною української культури, адже він передає ідентичність, генетичний код української нації, як і традиція написання писанок чи випікання паски.
Ігри на гаївки
Найпоширеніша форма виконання гаївок – це розігрування в колі сюжету пісні. Сюди відносяться гаївки типу "Мак", "Подоляночка", "Білоданчик". Рухами імітували оранку, посів, сходи, цвітіння, дозрівання й збір аграрних культур. В цих іграх могли розігруватися цілі сценки, наприклад, сватання.
Інша поширена форма гаївок – проходження шеренги дівчат під "воротцями" з піднятих рук товаришок. В традиційній культурі словʼян такі арки символізували магічний локус. Вони обдаровували здоровʼям, силою й удачею. Подібною гаївкою, що набула популярності в українській культурі, була "Вербова дощечка". Також її називали Жук або Жучок.
