Як і чому Німеччина зірвала продаж зброї Україні через НАТО: розбір від Deutsche Welle

У Берліні не поспішають офіційно коментувати інформацію ЗМІ, що у травні 2021 року Німеччина ветувала постачання Україні каналами НАТО снайперських гвинтівок та антидронових систем. Журналісти Deutsche Welle проаналізували ситуацію та вважають, що ФРН справді заблокувала угоду, але потім частково відкликала заборону на неї.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Розслідування Bild про те, що Німеччина (за підтримки Нідерландів) заблокувала вже підписаний і навіть оплачений Україною контракт на постачання 90 снайперських гвинтівок Barrett M82 та 20 антидронових рушниць EDM4S, знаходить все більше непрямих підтверджень, пише DW.

За версією Bild, контракт був укладений з Агентством НАТО із забезпечення та закупівель (NSPA), але уряд Ангели Меркель у травні 2021 року нібито відмовився від схвалення угоди та зірвав її виконання.

Як пише DW зі слів свого джерела в НАТО, будь-які постачання летальної зброї через структури Альянсу можливі лише за умови консенсусу всіх членів НАТО, і вихід Німеччини з консенсусу за цим контрактом означав, що його виконання стає неможливим.

Як колишній, так і новий уряд ФРН уникає прямого коментування цієї ситуації, обмежуючись заявами про безумовну політичну підтримку України.

З боку України ситуацію прокоментували президент Володимир Зеленський в інтерв'ю для La Repubblica та міністр оборони Олексій Резніков в інтерв'ю для Financial Times, обидва заявили, що постачання справді було заблоковано.

У серпні під час візиту Меркель до Києва, як стверджує Bild із посиланням на джерело у делегації, Зеленський порушував питання розблокування контракту, але Меркель тоді відповіла відмовою.

Восени, коли Росія почала нарощувати військове угруповання біля кордонів України, позиція Меркель стала менш жорсткою, і Берлін зняв вето на постачання антидронових рушниць (які не потрапляють до категорії летальної зброї), проте, як і раніше, блокує постачання снайперських гвинтівок.

Позицію нового уряду Німеччини окреслила очільниця фракції "зелених" у Бундестазі Катаріна Дреге, яка в інтерв'ю газеті Handelsblatt від 15 грудня сказала, що "дискусії про деескалацію зараз є абсолютним пріоритетом, а постачання зброї цьому не сприяє".

Голова берлінського офісу Німецького фонду Маршалла Томас Кляйне-Брокхофф у коментарі для DW зазначив, що "у Німеччині і переважає думка, що політичні проблеми не вирішуються військовою силою", і що "тому, хто шукає зброю, варто пошукати її десь за межами Німеччини".

За доступними даними, Німеччина не була ні постачальником, ні виробником законтрактованої Україною зброї.

• 8 грудня Литва передала Україні першу частину військової допомоги – бронежилети та балістичні пояси. У Міноборони повідомили про "епохальне рішення" Ради ЄС про надання Україні 31 млн євро на практичні потреби ЗСУ.
• Пентагон анонсував, що цього тижня США відправлять Україні останню партію з раніше схваленого президентом Джо Байденом пакету допомоги у сфері безпеки. Постачання включає стрілецьку зброю та боєприпаси.

Читайте також: Україна може використати Javelin для самооборони по всій країні – Пентагон