Справа Гаюна. В МЗС вважають, що новими репресіями Лукашенко хоче створити "обмінний фонд"
Олександр Лукашенко (Фото: ресурс окупантів)

Українське Міністерство закордонних справ засудило нову хвилю репресій у Білорусі в рамках так званої "Справи Гаюна". Про це йдеться в офіційній заяві зовнішньополітичного відомства.

МЗС звернуло увагу на інформацію білоруського правозахисного центру "Вясна" щодо чергової хвилі репресій режиму білоруського диктатора Олександра Лукашенка проти громадян країни.

У відомстві констатували, що в Білорусі приводом для зарахування до табору "зрадників", "свядомых" чи, як полюбляє висловлюватися Лукашенко, "відморозків" може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово.

"Переконані, що такі свавільні затримання мають на меті створити "обмінний фонд", завдяки якому Лукашенко розраховує купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей, яких він запроторює до в’язниць", – йдеться в заяві.

Репресії білоруського режиму становлять системне та грубе порушення прав людини та міжнародно-правових документів, таких як Декларація прав людини та Гельсінський завершальний акт. Масові арешти та ув’язнення білоруських громадян під так званою "Справою Гаюна" є тому підтвердженням.

МЗС закликало міжнародну спільноту посилити тиск на білоруського диктатора та його поплічників.

Також там нагадали, що з 2022 року Білорусь стала співучасницею злочину агресії проти України, надавши свою територію, повітряний простір і ресурси для ведення війни.

"Віримо, що у майбутньому демократична Білорусь пройде шлях очищення від злочинів лукашенківської диктатури, відновить свою незалежність та суверенітет після років російського панування та повернеться до родини європейських народів, до якої вона належить історично, політично та культурно", – йдеться в заяві.

13 жовтня білоруські правозахисники повідомили, що їм відомо про арешт щонайменше 88 підозрюваних у "Справі Гаюна". Загальна кількість затриманих значно більша. Затримання тривають у всій Білорусі, але більшість із них перебувають у Гомельській області.

Правозахисники також розповіли, що з початку вересня до "Списку екстремістів" було додано 68 осіб, засуджених за "сприяння екстремізму". Це понад третина всіх осіб, внесених до списку за цей час.

Деякі з них – підозрювані у "Справі Гаюна", про яких правозахисники нічого не знають. Судові процеси у цій справі відбуваються у Білорусі практично щодня. Обвинуваченим призначають як "хімічну терапію з направленням на примусове лікування", так і відправляють до колонії-поселення. Справи деяких людей передаються з Мінська до обласних судів.

ДОВІДКА.

Моніторинговий проєкт "Беларускі Гаюн" відстежував військову активність у Білорусі, фіксуючи переміщення військ, авіації та техніки, в основному російської окупаційної армії. У лютому 2025 року він припинив роботу після того, як невідомі отримали доступ до чату з ботом "Гаюна", куди збиралася інформація від людей.