Аналітик: Україна запізнилася з фортифікаціями на два роки. Були ейфорія та надія на Захід
Валентин Бадрак (скриншот)

Українське вище військове керівництво сподівалося, що західна підтримка ніколи не припиниться, тому будівництво фортифікацій почалося пізно. Таку думку висловив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак в інтерв'ю LIGA.net.

За його словами, було "дуже багато" експертних організацій, які закликали не недооцінювати російських загарбників.

"Але була певна ейфорія і була певна така думка, що західна допомога ніколи не припиниться. Ніхто ніколи не міг собі уявити асиметричного удару антизахідного блоку у вигляді нападу ХАМАС на Ізраїль. Ніхто після цього не міг уявити, що після цього ворожі спецслужби спрацюють дуже потужно. І також ніхто не міг уявити, що Америка відсторониться", – висловився Бадрак.

На думку аналітика, заяви українських лідерів про зведення фортифікацій мали лунати ще у листопаді-грудні 2022 року, коли "стало очевидно, що починається шалений тиск на Бахмут".

  • 11 березня 2024 року на Ставці верховного головнокомандувача обговорювали будівництво фортифікацій, прем'єр-міністр Денис Шмигаль виступив щодо питання зведення нових ліній оборони. Президент Володимир Зеленський заявив, що завдання — побудувати три смуги оборони завдовжки 2000 км.
  • 12 березня президент повідомив, що Україна збільшуватиме чисельність прикордонних військ з огляду на поточні завдання захисту від РФ та в розрахунку на довготривалий захист після війни.
  • На Донеччині українські військові інженери зводять оборонні споруди, враховуючи сучасні вимоги, зокрема, траншеї роблять ширшими й вищими – два метри на майже метр, а зверху насипається півметровий бруствер.

Читайте також: Фортифікації ЗСУ. У Рівненській області зводяться оборонні рубежі, поряд Білорусь – фото