ЄС планує наростити оборонно-промислове виробництво, щоб "протистояти загрозам" – Bloomberg

До 2035 року Європейський Союз планує здійснювати до половини закупівель оборонної системи в межах блоку, змінивши тенденцію, коли більшість військової техніки закуповується в третіх країнах. Про це повідомило видання Bloomberg, яке ознайомилося із проєктом документа.

За даними видання, ця мета є частиною Європейської оборонно-промислової стратегії виконавчої влади ЄС, яка також передбачає спільні інвестиції, заходи щодо забезпечення критично важливих постачань і зміни в кредитній політиці Європейського інвестиційного банку.

Згідно зі стратегією, ЄС повинен мати можливість масово виробляти оборонне обладнання, таке як боєприпаси та безпілотники. Європа також повинна захистити свій доступ до морського, повітряного, кібернетичного і космічного простору. 

Видання зазначило, що Європейська комісія може представити цю стратегію протягом найближчих тижнів.

"Геополітичні події вказують на нагальну потребу для Європи взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку і бути готовою ефективно протистояти повному спектру загроз, з якими вона стикається", – йдеться в проєкті.

Також, за інформацією видання, у проєкті зазначається, що "ЄС є і повинен продовжувати ставати сильнішим гравцем у сфері безпеки і оборони, а отже, більш дієздатним постачальником безпеки не лише для своїх громадян, а й на користь міжнародного миру і безпеки".

За даними видання, пропозиції в оборонній стратегії включають:

→ мінімальний рівень спільних закупівель оборонного обладнання та зміна тенденції до закупівлі військових систем у постачальників з-поза меж ЄС;
→ механізми, які б забезпечували негайне нарощування критично важливих постачань у разі дефіциту або кризи, а також оперативне виявлення критичної залежності від третіх країн;
→ розширення доступу промисловості до фінансів і програм фінансування ЄС та створення нових партнерств у сфері оборони та безпеки;
→ визначення флагманських проєктів, на яких слід зосередити зусилля та ресурси.

У проєкті також наголосили, що наразі ЄС стикається з широкомасштабними гібридними загрозами, зокрема кібератаками, диверсіями та хакерськими атаками на об'єкти критичної інфраструктури.

• 13 лютого голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Росін заявив, що агресора може стримати зустрічне нарощування збройних сил, адже, на його думку, Росія готується до військової конфронтації із Заходом протягом наступного десятиліття.
• На зустрічі щодо підтримки України, яку 26 лютого скликав президент Франції Емманюель Макрон, європейські лідери обговорювали можливість відправлення сухопутних військ НАТО в Україну. LIGA.net зібрала основні тези представників країн-союзників щодо цього.

Читайте також: Столтенберг: НАТО не планує відправляти свої війська в Україну